ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ АГРАРНИМ СЕКТОРОМ ЕКОНОМІКИ БОЛГАРІЇ В УМОВАХ ВПРОВАДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ (1989-2007)

Марія Георгієва

кандидат історичних наук, доцент

Національний транспортний університет, Київ, Україна

УДК 94(497.2):338+330

DOI: http://doi.org/10.17721/2524-048X.2020.15.2

У статті вивчено стан сільського господарства Болгарії в євроінтеграційних та глобалізаційних умовах та окреслено шляхи реформування аграрного сектору економіки Болгарії у відповідності до вимог та стандартів європейського економічного простору. Проаналізовано положення європейської співпраці з Болгарією в аграрному товаровиробництві та основні тенденції цього спрівробітництва, які відображають умови щодо розвитку болгарської сільськогосподарської сфери. Особливу увагу приділено аналізу позитивних та негативних наслідків для сільського господарства Болгарії від її європейської економічної інтеграції. Розглянуто перспективи євроінтеграції для аграрної сфери економіки Болгарії.

У цій роботі застосовується системний підхід, який полягає у всебічному дослідженні механізму державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки загалом із узгодженим функціонуванням усіх його складових. Крім того, застосовувались методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях, а саме: порівняльний аналіз – для вивчення методологічних підходів, концепцій, розробок та пропозицій провідних вітчизняних та зарубіжних вчених щодо особливостей державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки Болгарії.

Після більш ніж десятирічної участі в європейській сільськогосподарській спільноті болгарське сільське господарство продовжувало шукати своє місце в цій країні в умовах посилення конкурентного середовища та динамічних умов. Згідно з наявною статистикою, можна зробити висновок, що воно розвивалося незбалансованим, не враховуючи переваг, які отримує сільське господарство з точки зору природних та кліматичних умов, а саме ґрунту та клімату, і, покладаючись насамперед на фінансову підтримку з європейських фондів. Таким чином, сільське господарство Болгарії не виправдало очікувань європейських інвесторів, які з’явилися у виробництві якісної сільськогосподарської продукції, обмеживши процес депопуляції в регіонах та забезпечивши зайнятість (основне чи додаткове) населення Болгарії.

Ключові слова: сільськогосподарський сектор, Болгарія, сільське господарство, товаровиробник, Європейський Союз, земельна реформа.

Завантажити:

Список використаних джерел та літератури:

  1. Анастасова М. Миграционните процеси на населението в Р. България при прехода към пазарна икономика / М. Анастасова. – София: Издателство на институт по икономика на селското стопанство, 2015.– 830 с.
  2. Башев Х. Ефекти от прилагане на европейски политики вїрху земеделските стопанства в Р. България / Х. Башев. – София: ИАИ, 2018. – 378 с.
  3. Вачков Д. Българският външен дълг: Банкрутът на комунистическата икономика / Д.Вачков. – София: Институт за изследване на близкото минало, 2009. – 456 с.
  4. Вачков Д. НРБ от началото до края / Д. Вачков.– София: Институт за изследване на близкото минало, 2011. – 480 с.
  5. Иванов Б. Устойчивост в земеделието / Б. Иванов. – София: Авангард Прима, 2009. – 230 с.
  6. Натан И. Икономика на България / И. Натан. – София: Наука и изкуство, 2013. – 171с.
  7. Маслоу Е. Мотивация и личност / Е. Маслоу. – София: Кибея, 2001. – 296 с.
  8. Пенков И. Икономическа география на България / И. Пенков. – София: Наука и изкуство, 2008. – 422 с.
  9. Русчева Д. Продоволствените ресурси на България при осъществяване на Общата селскостопанска политика на ЕС / Д. Русчева. – София: Унив. изд. “Св. Климент Охридски”, 2010. – 151 с.
  10. Тютюнджиев И. Cтопанска история на България / И. Тютютнджиев. – София: Ровита, 2011. – 204 с.