Наталія Папенко
кандидат історичних наук, доцент
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
УДК 94(430) «18/19» Б. Бюлов
Анотація. В статті автор розглядає суспільно-політичний розвиток Німецької імперії в часи правління імператора Вільгельма ІІ. Автор статті намагається розкрити складний механізм методів політики імперського канцлера Б. фон Бюлова як у сфері зовнішньої, так і внутрішньої політики. Свою діяльність він розпочав в складний історичний час не лише для Німеччини, а й для більшості країн Західної Європи. Це був час боротьби Німеччини за світове панування. Політичні керманичі провідних західноєвропейських країн були представниками нової формації, тому мусили діяти новими методами керівництва суспільством і не лише ним. Рейхсканцлер Б. фон Бюлов готовий був йти на політичні та соціальні реформи задля послаблення соціальних конфліктів та удосконалення суспільства в цілому. Автор статті наголошує, що на відміну від країн Західної Європи, Німеччина на поч. ХХ ст. не змогла повністю звільнитися від феодально-абсолютистського спадку. Проте інтенсивний капіталістично-індустріальний розвиток країни здійснював вплив на усі верстви суспільства та політичні інститути влади.
На поч. ХХ ст. в Німеччині викристалізувався консерватизм як послідовна ідеологія в поєднанні з ліберальними тенденціями. Яскравим її представником був Б. фон Бюлов. Розумний, харизматичний, він не був проти демократичних змін взагалі. Наполягав на тому, щоб усілякі зміни в країні запроваджувати так, щоб сприяти органічному розвитку загальновизнаних державних та суспільних інститутів. Щоб вони не опинялися під загрозою. Як керманич країни, він добре розумів необхідність відмови від крайнощів консерватизму, від насильницьких методів, наполягаючи на поєднанні консерватизму з лібералізмом, тим самим створюючи блок партійної єдності. Тому намагався діяти послідовно, активно.
На поч. ХХ ст. Німеччині не вдалося побудувати стабільну парламентську систему. Європейці розглядали німців «за фасадом демократії», бо наслідки лібералізації проявлялося де-не-де. В статті підкреслюється, що ліберали виявилися не готовими розглядати радикальні проекти Б. фон Бюлова, наприклад, загальне виборче право, бо існували авторитарні традиції двору, армії, тому німецький лібералізм був слабкий та не міг грати керівну політичну роль в країні.
Актуальність теми дослідження визначається історичною значимістю порушених у ній проблем. Вагомі політичні партії, політико-економічні сили створили «геополітичний консенсус», що привів Німеччину до боротьби за світове панування.
Ключові слова: лібералізм, консерватизм, парламентаризм, рейхстаг, законопроект.
Завантажити статтю:
Список використаних джерел і літератури:
- Бетман-Гольвег Т. Мысли о войне /Т. Бетман-Гольверг. М.-Л., 1925. – 310 с.
- Бисмарк О. Вильгельм ІІ. Воспоминания и мысли /О. Бисмарк. – М.-Птг.: ГИЗ, 1923. – 175с.
- Бюлов Б.Воспоминания / Б. Бюлов. – М.-Л.: Соцэкгиз, 1935. – 564 с.
- Ерусалимский А. С. Внешняя политика и дипломатия германского империализма в конце ХІХ в. / А. С. Ерусалимский. – М.: АН СССР Институт истории, 1951. – 604 с.
- З промови Б. фон Бюлова в рейхстазі 11 грудня 1899 р. / Хрестоматія з нової історії. – К.: Рад. школа, 1954. – Ч. ІІ. – 600 с.
- Людвиг Э. Последний Гогенцоллерн. Вильгельм II / Э. Людвиг. – М.: Московский рабочий, 1991. – 231 с.
- Тирпиц А. Воспоминания / А. Тирпиц. – М.: Военздат, 1957 – 656 с.
- Троян С. С. Пангерманська концепція «Міттельєвропи» напередодні Першої світової війни / С. С. Троян // Питання нової та новітньої історії. – К., 1997. – № 43. – С. 37-44; Гордієнко В. Я. Східна політика німецького імпералізма в планах Пангерманського союзу (кін. ХІХ – поч. ХХ ст.) / В. Я. Гордієнко // Вісник Львівського університету. Серія історична. – Львів., 1973. – №9. – С. 102-111.
- Хальгартен Г. Империализм до 1914 года / Г. Хальгартен. – М.: Изд. иностр. лит., 1961. – 695 с.
- Шиндлинг А., Циглер В. Кайзеры / А. Шиндлинг, В. Циглер. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – 636 с.
- Dauerlein E. Deutsche Kanzler. Von Bismark bis Hitler/ E. Dauerlein. –Münhen, 1968. – 523 s.
- Fesser G. Reichkanzler Bernhard Fürst von Bulov / G.Fesser. – Berlin, 1991. – 256 s.
- Klein F. Deutschland von 1897/98 bis 1917 /F. Klein. – Berlin, 1969. – 504s.
- Rohl J. G. G. Deutschland ohne Bismarck. Die Regierungskrise im zweiten Kaiserreich 1890-1900 / J. G. G.Rohl. –Tübingen, 1969. – 318 s.
- Stenographische Bericht über die verhandlungen des Deutschen Reichstages. 6 XII. 1897 [Electronische Ressource] // verhandlungendes Deutschen Reichstags. – Berlin, 1897. – S. 41-46. – Zugriffsmodus: https://www.Reichstagsprotokolle. de/Blatt_k9_bsb00002771_00051.html?fbclid=lwAR1V5fzkDC4f5jdvH / Дата звернення – 10 квітня 2019 р.