«Культурно-просвітній кружок» у таборі інтернованих вояків Уга Йозефов, ЧСР (1921–1922 рр.): організаційно-освітній напрям діяльності

Ігор Срібняк,

д-р іст. наук, проф.,

Київський університет імені Бориса Грінченка

 

Анна Хлєбіна,

магістр філології,

Слов’янська бібліотека,

Національна бібліотека Чеської Республіки,

Прага, Чехія

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2023.24.7

 

Анотація. У статті йдеться про організаційно-освітній напрям діяльності «Культурно-Просвітнього Кружка» у таборі Йозефов (Чехословаччина), і зокрема його учительської секції, завдяки зусиллям членів якої була організована робота кількох освітніх осередків (шкіл грамоти, гімназії та семінарії) та започатковано викладання освітніх курсів, які були орієнтовані на різні групи інтернованих. Головним завданням всіх освітніх курсів стала підготовка інтернованих до майбутньої їх життєдіяльності в умовах цивільного стану – після ліквідації табору Йозефов. Ті таборяни, які мали незавершену середню освіту, мали можливість відвідувати освітні курси, після закінчення яких (за умови успішного складання випускових іспитів) вони могли претендувати на вступ до вищих навчальних закладів у ЧСР. Разом з тим, крім середньошкільних курсів, члени учительської секція провадили цілу низку загальноосвітніх та спеціальних викладів, які прослухали сотні інтернованих вояків-українців.

Інтерновані мали всі можливості для організації своєї самоосвіти, для чого користали з послуг таборової бібліотеки. Інтенсивність руху книжок, які випозичалися інтернованими, свідчило про розуміння ними тимчасовості свого перебування у таборі та необхідності здобуття додаткових знань. Аби полегшити окремим групам інтернованих доступ до книг, деякі гуртки (як то «Підстаршинський гурток», гурток правників) засновували та утримували власні бібліотечки, які призначалися виключно для потреб їх членів. Для таборян освіта та самоосвіта набула значення консолідуючого чинника та своєрідного «інструменту», який дозволяв долати всі невигоди таборового існування. Разом з тим, опановуючи знаннями у різних його галузях інтерновані отримували всі можливості для адаптації до нових умов життя в ЧСР. Здобуття вищої освіти колишніми інтернованими (після залишення ними табору) дозволяло їм успішно інтегруватися до тогочасного чехословацького соціуму та забезпечити собі гідний побут та умови життя.

Ключові слова: інтерновані вояки-українці, табір, освітній курс, школа, бібліотека, Українська Галицька Армія, Чехословаччина.

 

Надійшла до редколегії 22.12.2022

Завантажити

References:

  1. V-K. (1922). Pidstarshynskyj hurtok ukrayinskoho vijskovoho taboru v Jozefovi Ukrayinskyj Skytalec, Viden, 20, 44.
  2. Z zhyttya-buttya v tabori v Jozefovi (1922). Ukrayinskyj Skytalec, Jozefov, 13, 7.
  3. Z zhyttya-buttya v tabori v Jozefovi (1922). Ukrayinskyj Skytalec, Jozefov, 14, 7.
  4. Z zhyttya-buttya v tabori v Jozefovi (1922). Ukrayinskyj Skytalec. Jozefov, 15, 9.
  5. Z zhyttya-buttya v tabori v Jozefovi (1922). Ukrayinskyj Skytalec. Jozefov, 18, 8.
  6. Z zhyttya-buttya v tabori v Jozefovi (1922). Ukrayinskyj Skytalec. Jozefov, 19, 33.
  7. Zvit praci Vydilu sekcij, kursiv i ustanov Kulturno-prosvitnoho Kruzhka ukr. vijsk. tabora v Jozefovi za chas vid 24. chervnya do 30. padolysta 1921 (1922). Ukrayinskyj Skytalec. Jozefov, 12, 19.
  8. Zvit praci Vydilu Kulturno-Prosvitnoho Kruzhka ta joho sekcij, kursiv i ustanov vid 1. chervnya 1922 do 31. hrudnya 1922 (1923). Ukrayinskyj Skytalec, Viden, 3(25), 38.
  9. Narizhnyj, S. (1942). Ukrayinska emigraciya. Kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma Svitovymy vijnamy, Praha.
  10. Narizhnyj, S. (1999). Ukrayinska emigraciya. Kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi 1919–1939 (Materialy, zibrani S.Narizhnym do chastyny druhoyi), Kyiv.
  11. Nacionalna biblioteka Cheskoyi Respubliky – Slovyanska biblioteka (Národní knihovna ČR – Slovanská knihovna), f. Speciální sbírky.
  12. Pavlenko, M.I. (1999). Ukrayinski vijskovopoloneni j internovani u taborax Polshhi, Chexoslovachchyny ta Rumuniyi: stavlennya vlady i umovy perebuvannya (1919–1924 rr.), Kyiv, 175–250.
  13. Sribnyak, I. (2000). Ukrayinci na chuzhyni. Poloneni ta internovani voyaky-ukrayinci v krayinax Centralnoyi ta Pivdenno-Sxidnoyi Yevropy (1919–1924 rr.): stanovyshhe, orhanizaciya, kulturno-prosvitnycka diyalnist, Kyiv, 103–128.
  14. Sribnyak, I., & Kupcov, A. (1998). Ukrayinskyj vijskovyj tabir UHA v Jozefovi (Chexoslovachchyna) u 1921–1924 rr. Volya i Batkivshhyna. Lviv, 4(13/29), 65–78.
  15. Sribnyak, I., & Kupcov, A. (1999). Z istoriyi kulturno-osvitnoyi roboty u tabori internovanyx vijsk UHA v Jozefovi (1921–1922 rr.) IV Mizhnarodnyj konhres ukrayinistiv (Odesa, 26-29 serpnya 1999 r.). Dopovidi ta povidomlennya. Istoriya. Chastyna 2: XX st. Odesa; Kyiv; Lviv, 423–429.
  16. Sribnyak, I., & Kupcov, A. (2001). Zahalna ta specialna osvita internovanoho voyactva UHA u taborax Chexoslovachchyny (1919–1923 rr.) Mizhnarodni zvyazky Ukrayiny: naukovi poshuky i znaxidky. Kyiv, 10, 165–178.
  17. Centralnyj derzhavnyj arxiv vyshhyx orhaniv vlady ta upravlinnya Ukrayiny (CDAVO Ukrayiny), f.3520, op.2, spr.1.
  18. CDAVO Ukrayiny, f.3521, op.2, spr.145.
  19. CDAVO Ukrayiny, f.3521, op.1, spr.11.
  20. CDAVO Ukrayiny, f.3533, op.1, spr.13.
  21. CDAVO Ukrayiny, f.3533, op.1, spr.157.
  22. CDAVO Ukrayiny, f.3521, op.2, spr.104.
  23. Centralnyj derzhavnyj arxiv hromadskyx obyednan Ukrayiny (CDAHO Ukrayiny), f.269, op.1, spr.131, ark.132zv.
  24. CDAHO Ukrayiny, f.269, op.1, spr.132, ark.24.
  25. Yamkova, O.M. (2004). Kulturno-prosvitnycka diyalnist ta nacionalno-patriotychne vyxovannya u taborax internovanyx ukrayinciv u Chexoslovachchyni Visnyk Kyivskoho nacionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriya «Istoriya», Kyiv, 74–76, 56–59.
  26. Krotofil, M., & Sribnyak, I. (2018). Activity of schools and educational courses for soldiers of the Ukrainian Galician Army interned in Czechoslovakia as a form of their socialization (1919–1920) Sxid. Kyiv, 6(158), 58–62.