«Я не хочу тут згадувати минуле. Моя роль – зайнятися сьогоденням та дивитися у майбутнє»: діяльність А. Вайди-Воєводи на Паризькій конференції (грудень 1919 р. – березень 1920 р.)

Ярослав Попенко

Кандидат історичних наук, доцент, Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

УДК 94:354 (498) „1919/1920”

DOI http://doi.org/10.17721/2524-048X.2019.12.136-155

Анотація

Зовнішня політика Румунії впродовж перших десятиліть ХХ ст. не була випадковою чи спонтанною. Вона реалізовувалася керівництвом Королівства в межах ідеї створення «Великої Румунії». Загалом політика Бухаресту в роки війни та в період формування Версальської системи міжнародних відносин стала показовою з точки зору відстоювання національних інтересів та завоювання статусу регіонального лідера на Балканах. Метою статті є аналіз політичної боротьби навколо «бессарабського» питання на Паризькій мирній конференції впродовж грудня 1919 – березня 1920 рр. Фактично саме цей проміжок часу став вирішальним для королівської Румунії у питанні визнання міжнародною спільнотою її виключного права на володіння Бессарабією. Зважаючи на значний обсяг матеріалу автором був взятий відносно нетривалий період роботи конференції в Парижі, оскільки він яскраво демонструє у якій напруженій атмосфері формувалася нова геополітична карта повоєнної Європи.

У цілому діяльність А. Вайди-Воєводи у вирішенні «бессарабської» проблеми мала позитивні результати для Румунії. 12 березня Верховна Рада направила бухарестському уряду своє рішення з цього питання. Враховуючи попередні висновки та «прагнення» населення краю, союзники в цілому висловлювалися на користь возз’єднання Бессарабії з Румунією. Водночас, вони наполягали, що Бухарест має забезпечити законні інтереси краю на тих же умовах, як і в інших частинах Королівства.

Ключові слова

Паризька мирна конференція, «бессарабське питання», Антанта, дипломатія, Верховна Рада, А. Вайда-Воєвод, Румунія.

Завантажити статтю

Список використаних джерел та літератури

1. Бессарабия на перекрестке Европейской дипломатии. Документы и материалы / [Виноградов В.Н., Ерещенко М. Д., Семенова Л.Е., Покивайлова Т.А.]. – Москва: Индрик, 1996. – 380 с.

2. Документы внешней политики СССР : в 24 т. / [редкол. второго тома Г.К. Деев и др.]. – Москва: Гос. изд-во полит. лит., 1958. – Т. 2: 1 января 1919 г. –30 июня 1920 г. – 1958. – 803 с.

3. Документы и материалы по истории советско-польских отношений / [ред. Т.Г. Снытко]. – Москва: Наука, 1964. – Т. ІІ: ноябрь 1918 г. – апрель 1920 г. – 1964. – 719 с.

4. За балканскими фронтами Первой мировой войны / [отв. ред. В.Н. Виноградов]. – Москва: Индрик, 2002. – 504 с.

5. История дипломатии : в 3 т. / [под ред. В.П. Потемкина.]. – Москва-Ленинград: Гос. изд-во полит. лит., 1945. Т. 3: Дипломатия в период подготовки Второй мировой войны. – 1945. – 883 с.

6. Левит И.Э. Бессарабский вопрос в контексте международных отношений (1919–1920 гг.). Парижская мирная конференция / И.Э. Левит. – Тирасполь: Литера, 2012. – 240 с.

7. Мельтюхов М.И. Прибалтийский плацдарм (1939–1940): возвращение Советского Союза на берега Балтийского моря / М.И. Мельтюхов. – Москва: Алгоритм, 2014. – 717 с.

8. Мельтюхов М.И. Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918–1939 гг. Монография / М.И. Мельтюхов. – Москва: Вече, 2001. – 460 с.

9. Мельтюхов М.И. Советско-польские конфликты. 1918–1939 гг. / М.И. Мельтюхов. – Москва: Алгоритм, 2017. – 574 с.

10. Мунтян М.А. Дунайская проблема в международных отношениях (1945–1948) / М.А. Мунтян. – Кишинев: «Штиинца», 1977. – 259 с.

11. Назария С.М. Вопрос о Бессарабии в советско-румынских отношениях в начале 20-х годов и попытки его мифологизации в румынской историографии / С.М. Назария // Вестник Дагестанского государственного университета. – 2013. – Вып. 4. – С. 39–47.

12. Павлова М.С. Литва в политике Варшавы и Москвы в 1918–1926 годах / М.С. Павлова. – Москва: Аспект-Пресс, 2016. – 172 с.

13. Проблемы внутри- и внешнеполитической истории Румынии нового и новейшего времени / [отв. ред. С.А. Мадиевский]. – Кишинев: Штиинце, 1988. – 229 с.

14. Сацький П. Стратегічне значення українських етнічних територій у процесі констеляції Центральної Європи в 1920-ті рр. [Електронний ресурс] / П. Сацький // Європейські історичні студії : науковий журнал. – 2016. – № 3. – С. 113–127. – Режим доступу: http://eustudies.history.knu.ua/. – Назва з екрану. – Дата звернення: 05.12.2018.

15. Циммерман М.А. Очерки нового международного права. Пособие к лекциям / М.А. Циммерман. – Прага: Пламя, 1924. – 230 с.

16. Documents on British Foreign Policy. 1919–1939 / [ed. E.L. Woodward, R. Butler]. – Vol. ІI. 1919. – London: His Majesty’s Stationery Office, 1948. 970 p.

17. Marghiloman A. Note Politice 1897–1924 / А. Marghiloman. – Vol. V: 1920–1924. – Bucureşti: Editura Institutului de Arte Grafice «EMINESCU», 1927. – 244 p.

18. Mitrasca M. Moldova: A Romanian Province under Russian Rule. Diplomatic History From the Archives of the Great Powers / М. Mitrasca. – New York: Algors Publishing, 2002. – 439 p.

19. Papers Relating to the Foreign Relations of the United States. The Paris Peace Conference. 1919 / [ed. J. Fuller]. – Vol. IX. – Washington, 1946. – 1053 p.

20. Stafi I. Spovedaniile Basarabiei / І. Stafi. – Chişinău: Bons Offices, 2007. – 364 р.

21. Vopicka Ch. Secrets of the Balkans. Seven years of a Diplomatist’s Life in the Storm Centre of Europe / Ch. Vopicka. – Chicago: Rand Mc Nally & Company, 1921. – 330 p.

22. Tilea V.V. Acţiunea diplomatică a României. Nov. 1919 – Mart. 1920. / V.V. Tilea. – Tipografia «Foaia Poporului», Sibiu, 1925. –250 p.

23. Le Temps. 1920. 03 Janvier. [Electronic Resource] – Mode of Access: https://gallica.bnf.fr/ (last Access: November 10, 2018). – Title from the Screen.

24. Le Temps. 1920. 06 Mars. [Electronic Resource] – Mode of Access: https://gallica.bnf.fr/(last Access: November 10, 2018). – Title from the Screen.