Андрій Мартинов
доктор історичних наук, професор
Інституту історії України НАН України, Київ, Україна
Анотація. Пандемія коронавірусу стала найбільш серйозним викликом за весь час існування Європейського Союзу. Виклик є комплексним. Мета статті полягає у аналізі впливу пандемії коронавірусу на тенденції розвитку процесу європейської інтеграції на інституційному і функціональному рівнях. Перший удар пандемії по проекту європейської інтеграції було нанесено по чотирьом свободам: руху капіталу, товарів, робочої сили, послуг. Зупинення виробництва під впливом пандемії означатиме як недостатню пропозицію, так і надто низький попит. Карантинні заходи розкололи Спільний ринок на «національні контейнери». Монетарний союз переживає серйозну кризу і до пандемії. Наступний удар по європейські солідарності нанесла криза з нелегальними мігрантами. Гуманітарною кризою скористалися популісти. Привід лівого і правого популізму бродить Європою. Вихід Великої Британії з ЄС створив дефіцит бюджету Євросоюзу. Сучасний політичний дискурс пропонує європейський оптимістичний і європейський песимістичний сценарії розвитку подій. Європейська республіка децентралізована (європейські регіони), пост-національна, парламентсько-демократична і соціальна. Це стосується можливого повороту від проекту «Сполучених Штатів Європи» до «Європейської республіки». Нова Європа вимагає нового політичного мислення без популізму і націоналізму. Ліберальний Євросоюз зіштовхнувся з національно-популістським викликом. Європейська республіка має опинитись у центрі трикутника: лібералізму (свобода), соціалізму (рівність) і націоналізму (братерство).
У висновках статті зазначається, що пандемія поглибила внутрішньополітичні і міждержавні протиріччя між країнами-членами Євросоюзу. Тому вихід процесу європейської інтеграції на якісно новий рівень залежить від спроможності еліт країн-членів ЄС та народів цих держав знайти баланс соціальних інтересів і стимулів економічного зростання на засадах інноваційної економіки та екологічної модернізації виробництва. Досягнення цих цілей є можливим за умов обмеження потенціалу європейського скептицизму та проведення більш активної та ефективної спільної зовнішньої політики Європейського Союзу.
Ключові слова: Європейський Союз, Європейська республіка, Монетарний союз, Спільний ринок, «Сполучені штати Європи», чотири європейські свободи.
Завантажити статтю
Список використаних джерел та літератури:
- Guerot U. Warum Europa eine Republik werden muss! Eine politische Utopie / U. Guerot. – Bonn: Dietz Verlag. 2017. – 304 s.
- Middelaar L. Vom Kontinent zur Union. Gegenwart und Geschichte des Vereinten Europa / L. Middelaar. – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2016. – 610 s.
- Rüttgers J (Hrsg.). Europas Ende, Europas Anfang. Neue Perspektiven für die Europäische Union / J. Rüttgers, F. Decker. – Frankfurt: Campus Verlag, 2017. – 268 s.
- Smith K. European Union Foreign Policy in a Changing World / K. Smith. – Oxford: Oxford University Press, 2003. – 300 s.
- Ther P. Die Auβenseiter. Flucht, Flüchtlinge und Integration im modernen Europa / P. Ther. – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2017. – 360 s.
- Ther P. Die neue Ordnung auf dem alten Kontinent. Eine Geschichte des neoliberalen Europa / P. Ther. – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2014. – 410 s.
- Welfens P. BREXIT aus Versehen. Europäische Union zwischen Desintegration und neuer EU / P. Welfens. – Wiesbaden: Springer, 2017. – 390 s.
- Wessels W. Das politische System der Europäischen Union / W. Wessels. – Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaft, 2008. – 360 s.