Біфуркація в процесі європейської інтеграції під впливом пандемії

Андрій Мартинов

доктор історичних наук, професор

Інституту історії України НАН України, Київ, Україна

Анотація. Пандемія коронавірусу стала найбільш серйозним викликом за весь час існування Європейського Союзу. Виклик є комплексним. Мета статті полягає у аналізі впливу пандемії коронавірусу на тенденції розвитку процесу європейської інтеграції на інституційному і функціональному рівнях. Перший удар пандемії по проекту європейської інтеграції було нанесено по чотирьом свободам: руху капіталу, товарів, робочої сили, послуг. Зупинення виробництва під впливом пандемії означатиме як недостатню пропозицію, так і надто низький попит. Карантинні заходи розкололи Спільний ринок на «національні контейнери». Монетарний союз переживає серйозну кризу і до пандемії. Наступний удар по європейські солідарності нанесла криза з нелегальними мігрантами. Гуманітарною кризою скористалися популісти. Привід лівого і правого популізму бродить Європою. Вихід Великої Британії з ЄС створив дефіцит бюджету Євросоюзу. Сучасний політичний дискурс пропонує європейський оптимістичний і європейський песимістичний сценарії розвитку подій. Європейська республіка децентралізована (європейські регіони), пост-національна, парламентсько-демократична і соціальна. Це стосується можливого повороту від проекту «Сполучених Штатів Європи»  до «Європейської республіки». Нова Європа вимагає нового політичного мислення без популізму і націоналізму. Ліберальний Євросоюз зіштовхнувся з національно-популістським викликом. Європейська республіка має опинитись у центрі трикутника: лібералізму (свобода), соціалізму (рівність) і націоналізму (братерство).

У висновках статті зазначається, що пандемія поглибила внутрішньополітичні і міждержавні протиріччя між країнами-членами Євросоюзу. Тому вихід процесу європейської інтеграції на якісно новий рівень залежить від спроможності еліт країн-членів ЄС та народів цих держав знайти баланс соціальних інтересів і стимулів економічного зростання на засадах інноваційної економіки та екологічної модернізації виробництва. Досягнення цих цілей є можливим за умов обмеження потенціалу європейського скептицизму та проведення більш активної та ефективної спільної зовнішньої політики Європейського Союзу.

Ключові слова: Європейський Союз, Європейська республіка, Монетарний союз, Спільний ринок, «Сполучені штати Європи», чотири європейські свободи.

Завантажити статтю

pdf

Список використаних джерел та літератури:

  1. Guerot U. Warum Europa eine Republik werden muss! Eine politische Utopie / U. Guerot. – Bonn: Dietz Verlag. 2017. – 304 s.
  2. Middelaar L. Vom Kontinent zur Union. Gegenwart und Geschichte des Vereinten Europa / L. Middelaar. – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2016. – 610 s.
  3. Rüttgers J (Hrsg.). Europas Ende, Europas Anfang. Neue Perspektiven für die Europäische Union / J. Rüttgers, F. Decker. – Frankfurt: Campus Verlag, 2017. – 268 s.
  4. Smith K. European Union Foreign Policy in a Changing World / K. Smith. – Oxford: Oxford University Press, 2003. – 300 s.
  5. Ther P. Die Auβenseiter. Flucht, Flüchtlinge und Integration im modernen Europa / P. Ther. – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2017. – 360 s.
  6. Ther P. Die neue Ordnung auf dem alten Kontinent. Eine Geschichte des neoliberalen Europa / P. Ther. – Berlin: Suhrkamp Verlag, 2014. – 410 s.
  7. Welfens P. BREXIT aus Versehen. Europäische Union zwischen Desintegration und neuer EU / P. Welfens. – Wiesbaden: Springer, 2017. – 390 s.
  8. Wessels W. Das politische System der Europäischen Union / W. Wessels. – Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaft, 2008. – 360 s.