Андрій Володькін
канд. іст. наук, доц.
Інститут історії Національної академії наук Білорусі, Мінск, Білорусь
Анотація. Зовнішня політика Естонії, Латвії та Литви в пострадянські десятиліття відрізнялася безперервністю та послідовністю. Оскільки ідентичність зазвичай розглядається як один із головних чинників послідовності та безперервності політики, було поставлено за мету дослідити роль різних чинників ідентичності у формуванні зовнішньої політики трьох балтійських держав у період від міжнародного визнання їх незалежності у серпні 1991 року до Української кризи весни 2014 року в європейській політиці.
Аналіз літератури та джерел висуває деякі припущення щодо того, як фактори, пов’язані з ідентичністю, впливали на зовнішню політику Естонії, Латвії та Литви. Їх можна підсумувати у гіпотезі про те, що на формування балтійськоїзовнішньої політики глибоко вплинула «етнократична» природа політичних режимів, створених в країнах Балтії, ідеологічні конструкції, засновані на їхній історичній пам’яті та політиці пам’яті, а також геополітична ідентичність «малих держав» і ідея «балтійської єдності».
Вивчення цих припущень дозволяє зробити висновок, що вплив одних факторів ідентичності, наприклад етнічної ідентичності, часто переоцінюється, тоді як інші дійсно відігравали дуже важливу, іноді вирішальну роль у розвитку основних зовнішньополітичних векторів Естонії, Латвії та Литви. Погіршення їхніх стосунків з Росією в досліджуваний період значною мірою зумовлювалося ідеологічними конструктами правової спадкоємності держави та радянської окупації, які глибоко вкорінені в історичних спогадах країн Балтії ХХ століття. Тоді як західні вектори їхньої зовнішньої політики і насамперед відносини з США розвивалися відповідно до логіки сек’юритизації, заснованої на самосприйнятті балтійськими політичними елітами своїх країн як “малих держав”.
Ключові слова:країни Балтії; зовнішня політика; історичні спогади; національна ідентичність; геополітичні ідентичності
Надійшла до редколегії 07.09.2021
Завантажити
Список використаних джерел та літератури:
- Бразаускас А. Пять лет президента: события, воспоминания, мысли. / А. Бразаускас. – М.: ЗАО Унипринт, 2002. – 623 с.
- Володькин А. А. Интеграция Латвии, Литвы и Эстонии в ЕС и НАТО (1991 – 2014 гг.) / А. А. Володькин. – Минск: Беларускаянавука, 2016. – 212 с.
- Воротников В. В. Прибалтийские этнократии между Россией и Европой: поиск консенсуса в условиях экономического кризиса / В. В. Воротников // Международные отношения. – 2013. – № 6 (33). – С. 25–33.
- ВушкарникА. В. Проблемы отношений России со странами Балтии (1990-1996 гг.) / А. В. Вушкарник. ДИЕ РАН, №36. – М.: ИЕ РАН, 1997. – 72 с.
- Носович А. А. История упадка. Почему у Прибалтики не получилось / А. А. Носович. – М.: ООО «ТД Алгоритм», 2015. – 432 с.
- Розенфельд И. Эстония до и после «бронзовой ночи» / И. Розенфельд. – Тарту-С-Пб.: «Крипта», 2009. – 576 с.
- Сакалаускайте Р. На ринге литовской политики. / Р. Сакалаускайте / Пер. с литовского Б. Синочкина. – М.: Худож. лит., 2011. – 336 с.
- Симонян Р. Х. Оккупационная доктрина в странах Балтии: содержательный и правовой аспекты / Р. Х. Симонян // Государство и право. – 2011. – № 11. – С. 106 –114.
- Симонян Р. Х. Страны Балтии в годы горбачевской перестройки / Р. Х. Симонян // Новая и новейшая история. – 2003. – № 2. – С. 44–65.
- Auers D. Comparative politics and government of the Baltic States: Estonia, Latvia and Lithuania in the 21st century / D. Auers. – Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2015. – 269 p.
- Baltijosvalstybiųvienybėsidėjairpraktika 1918–1940 metais: dokumentųrinkinys / Z. Butkus (ed.). – Vilnius: Lietuvosistorijosinstitutoleidykla, 2008. – 882 p.
- Beinerte V. Izlaušanās no cietuma. SarunaarEgiluLevitu [Electronic resource] // LatvijasAvīze. – 2015.05.08. – Mode of access: https://www.la.lv/saruna-egils-levits (Last access: 25.02.2021). – Title from the screen.
- Beržiūnas V. Lithuanian Foreign Policy Formation and the Factors of Identity / summary of doctoral dissertation: social science, political science (02 S) / V. Beržiūnas. – Vilnius, 2017. – 37 p.
- European Integration and National Identity: The Challenge of the Nordic States / Hansen L., Waever O. (eds). London: Routledge, 2002. – 248 p.
- Fabrykant M. National identity in the contemporary Baltics: comparative quantitative analysis / M. Fabrykant // Journal of Baltic Studies. – 2018. – Vol. 49, No. 3. – P. 305–331.
- Fawn R. Ideology and National Identity in Post-Communist Foreign Policies / R. Fawn // Journal of Communist Studies and Transition Politics. – 2003. – Vol. 19, No. 3. – P. 1–41.
- Flockhart T. Constructivism and foreign policy // Foreign Policy: Theories, Actors, Cases / Eds. S. Smith, A. Hadfield, T. Dunne. – Oxford University Press, 2016. – P. 79–94.
- Galbreath D. J. Continuity and Change in the Baltic Sea Region: Comparing Foreign Policies / D. J. Galbreath, A. Lašas, J. W. Lamoreaux. – Amsterdam – New York, NY 2008. – 185 p.
- Hopf T. The Promise of Constructivism in International Relations Theory / T. Hopf. // International Security. – 1998. – No. 23. – P. 171–200.
- Identity and foreign policy: Baltic-Russian relations and European integration / E. Berg, P. Ehin (eds). – Routledge Ltd, 2016. – 217 p.
- Jurkynas M. How Deep Is Your Love: the Baltic Brotherhood Re-Examined / M. Jurkynas. – Vilnius: Vilnius University, 2007. – 196 p.
- Karpavičiute I. Kaitairnacionalinėtapatybėužsieniopolitikosstudijose: Lietuvosatvejis / I. Karpavičiute // VytautoDidžiojouniversitetas. Politikosmokslųalmanachas. – 2013. – P. 99–134.
- Lamoreaux J. W. The Baltic States As ‘Small States’: Negotiating The ‘East’ By Engaging The ‘West’ / J. W. Lamoreaux, D. J. Galbreath // Journal of Baltic Studies. – 2008. – Vol. 39, No. 1. –P. 1–14.
- Loeber D. A. Consequences of the Molotov-Ribbentrop Pact for Lithuania of Today International Law Aspects [Electronic resource] / D. A. Loeber // Lithuanian Foreign Policy Review. – 1999. – Vol. 4. – Mode of access: http://lfpr.lt/wp-content/uploads/2015/07/LFPR-4- Loeber.pdf (Last access: 09.07.2021).
- Nationalism and Nationalities in the New Europe / Ch. Kupchan (ed.). – Ithaca, NY: Cornell University Press, 1995. – 224 p.
- Neumann I. B. Uses of the Other: ‘The East’ in European Identity Formation // I. B. Neumann. – Minneapolis: University of Minnesota Press, 1998. – 248 p.
- Prizel I. National Identity and Foreign Policy: Nationalism and Leadership in Poland, Russia, and Ukraine / I. Prizel. – Cambridge: Cambridge University Press, 1998. – 460 p.
- Smith G. The Ethnic Democracy Thesis and the Citizenship Question in Estonia and Latvia / G. Smith // Nationalities Papers: The Journal of Nationalism and Ethnicity. – 1996. – No. 24(2). – P. 199–216.
- Smith K. C. Baltic-Russian Relations: Implications for European Security / K. C. Smith. – Washington, D.C.: Center for Strategic & International Studies, 2002. – 61 p.
- Van Elsuwege P. From Soviet Republics to EU Member States: A Legal and Political Assessment of the Baltic States’ Accession to the EU / P. Van Elsuwege. – Leiden and Boston: MartinusNijhoff, 2008. – 589 p.
- Vilpišauskas R. The Final Stage of the EU Accession Game: The Baltic States, Likely Victims of their own Success? / R. Vilpišauskas // A draft paper for the Eighth Biennial International Conference of the European Union Studies Association, Nashville, Tennessee, March 27 29, 2003. – Vilnius: Institute of International Relations and Political Science, 2003. – 22 p.
- Wendt A. Anarchy Is What States Make of It: The Social Construction of Power Politics / A. Wendt // International Organization. – 1992. – No. 46. – P. 395–421.