УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА ДАНІЇ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ПРОСТОРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Галина Калінічева,

канд. іст. наук, доц.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Київ, Україна,

ORCID: 0000-0002-7978-1844

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2025.32.7

 

Анотація. Лідерські позиції Данії в соціально-економічній сфері, освіті, науці, розвитку громадянського суспільства і демократичних традицій, університетської автономії та соціальної відповідальності університетів актуалізує вивчення національної специфіки данської моделі університетської освіти. Досвід модернізаційних заходів Данії в галузі вищої освіти на рубежі ХХ-ХХІ століть становить науковий інтерес з історичної, політичної та освітянської точок зору.

Метою статті є висвітлення теоретичного дискурсу та аналіз основних етапів і змісту модернізаційних заходів в системі університетської освіти Данії як складової європейського простору вищої освіти.

Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, принципах історичності, системності, детермінізму, об’єктивності, гуманізму, розвитку та використанні історико-генетичного та системно-аналітичного методів.

Наукова новизна полягає у висвітленні наукового дискурсу в зарубіжній історіографії щодо впливу на данську систему вищої освіти глобальних тенденцій у вищій освіті. Автор вказує на соціально-економічні та політичні детермінанти модернізаційних заходів в системі вищої освіти Данії наприкінці ХХ – у ХХІ столітті, акцентуючи увагу на інституційному реформуванні університетської освіти в контексті входження до європейського освітнього простору. Вказується, що протягом 1990-х рр. було створено сучасну структуру університетської освіти Данії завдяки реформаційним заходам, які мали на меті коригування існуючої данської структури вищої освіти та створення конкуренції між вищими навчальними закладами за студентів. На початку ХХІ століття Данія запровадила одну із найамбітніших і далекосяжних університетських реформ: трансформацію університетської спільноти від статусу державних службовців до найманих працівників автономних самоврядних інституцій. Наголошується, що найважливіші реформи 2000-х рр., пов’язані з управлінням університетами, мали як свої переваги, так і невикористані резерви, проблеми і виклики. Результатом реформування вищої освіти на початку ХХІ століття було створення університетів як суб’єктів власності з контрактними відносинами з центральною адміністрацією.  Автор виокремлює реформи у системі вищої освіти Данії, пов’язані з широким впровадженням ІКТ, якому було надано політичної, економічної й стратегічної важливості.

Висновки. Автор резюмує, що низка реформаційних заходів в системі вищої освіти  в контексті входження Данії до європейського простору вищої освіти є результатом науково-обгрунтованої державної стратегії, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності данської системи освіти. Вдале поєднання тривалого державного управління і регулювання з наданням університетській спільноті права на саморганізацію  та самоврядування дали поштовх громадській ініціативі, підприємництву, інноваціям, науковим пошукам та соціальній відповідальності університетів.

Ключові слова: вища освіта Данії, реформування, європейський простір вищої освіти, конкурентоспроможність, університетська автономія, соціальна відповідальність.

Надійшла до редакції 05.09.2025

Завантажити

References:

  1. Ahola, S., Hedmo, T., & Thomsen, J.-P. (2014). Organisational features of higher education: Denmark, Finland, Norway and Sweden. Working Paper 2014:14. NIFU. [In English].
  2. Beetham, H., Collier, A., & Czerniewicz, L. (2022). Surveillance practices, risks and responses in the post pandemic university. Digital Culture and Education, 14(1), 16–37 [In English].
  3. Berchin, I.I., de Aguiar Dutra, A.R.,& de Andrade Guerra, J.B.S.O. (2021). How do higher education institutions promote sustainable development? A Literature Review. Sustainable Development, 29(2), 1204–1222 [In English].
  4. 4. Brøgger, K., Degn, L., & Bengtsen, S.S. (2023). Danish University Governance and Reforms Since the Millennium: The Self-Governing University Between State and Institutions, the National and the Global. Scandinavian Journal of Public Administration, 27(1), 9–28. https://doi.org/10.58235/sjpa.v27i1.11335 [In English].
  5. 5. Carney, S. (2006). University Governance in Denmark: From Democracy to Accountability? European Educational Research Journal, 5(3–4), 221– https://doi.org/10.2304/eerj.2006.5.3.221Stephen Carney [In English].
  6. Christensen, I.M.F. (2023). Integrating Computational Thinking in Humanistic Subjects in Higher Education. Learning, Design, and Technology (M. J. Spector, B. B. Lockee, & M. D. Childress, Eds.). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-17727-4_180-1 [In English].
  7. Czerniewicz, L., Mogliacci, R., & Walji, S. (2023). Academics teaching and learning at the nexus: Unbundling, marketisation and digitisation in higher education. Teaching in Higher Education,28(6), 1295–1309 [In English].
  8. 8.Facer, K.,& Wei, I.P. (2021). Universities, Futures, and Temporal Ambiguity Oxford Twenty-First Century Approaches to Literature (pp. 192–210). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780198806820.013.12 [In English].
  9. Fägerlind, I., & Strömqvist, G. (2004). Reforming higher education in the Nordic countries: studies of change in Denmark, Finland, Iceland, Norway and Sweden. International Institute for Educational Planning UNESCO. Retrieved from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000139015 [In English].
  10. Feenberg, A. (2012). Questioning Technology. Retrieved from: https://www.perlego.com/book/1625442/questioning-technology-pdf [In English].
  11. Foss Hansen, H. (2001). Forskningspolitik i vidensamfundet: Styrker og svagheder i Forskningskommissionens betænkning. Samfundsøkonomen, 8, 11–18 [In Danish].
  12. Geschwind, L.,& Pinheiro, L.M. (2017). Raising the summit or flattening the agora? The elitist turn in science policy in Northern Europe. Journal of Baltic Studies, 48(4), 513–528 [In English].
  13. Gràcia, X.G.,& Sancho-Gil, J.M. (2021). Artificial Intelligence in Education: Big Data, Black Boxes, and Technological Solutionism. Seminar.net, 17(2), 1–19. https://doi.org/10.7577/seminar.4281 [In English].
  14. Grimaldi, E.,& Ball, S. (2019). An archaeology of educational evaluation: Epistemological spaces and political paradoxes. Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203704363 [In English].
  15. Haase, S.,& Buus, L. (2020). Translating government digitalisation policy in higher education institutions: the Danish case. Nordic Journal of Digital Literacy, 15(4), 246–258. https://doi.org/10.18261/issn.1891-943x-2020-04-03 [In English].
  16. Helland, H., Strømme, T.B.,& Thomsen, J.P. (2024). Social inequality in dropout rates in higher education: Denmark and Norway. Studies in Higher Education, 1–16. https://doi.org/10.1080/03075079.2024.2431588 [In English].
  17. Holm, C. (2014). Mobilising Knowledge in Higher Education in Denmark’ The impact of research in education: An international perspective (pp.131–146). https://doi.org/10.1332/policypress/9781447306207.003.0007 [In English].
  18. Juhl, J. (2024). Educational Imaginaries: Reforming Danish Higher Education. In Framing Futures in Postdigital Education. Postdigital Science and Education. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-58622-4_6 [In English].
  19. Kallo, J., & Välimaa, J. (2024). Higher education in Nordic countries: analyzing the construction of policy futures. High Education, 89, 275–292. https://doi.org/10.1007/s10734-024-01280-4 [In English].
  20. Király, G., & Géring, Z. (2019). Introduction to «futures of higher education» [Special issue]. Futures,111, 123–129. https://doi.org/10.1016/j.futures.2019.03.004 [In English].
  21. Lov om universiteter (universitetsloven). LOV nr 403 af 28/05/2003. Retsinformation. Retrieved from: https://www.retsinformation.dk/eli/lta/2003/403 [In Danish].
  22. Marginson, S. (2016). The global construction of higher education reform. In The handbook of global education policy (pp. 291–311). John Wiley & Sons Ltd. https://doi.org/10.1002/9781118468005.ch16 [In English].
  23. Marginson, S. (2022). Globalization in education: the good, the bad and the ugly. In Reimagining globalization and education (pp. 11–30). Routledge. https://ora.ox.ac.uk/objects/uuid:827a8c4a-4b88-4658-8245-088d7e32f1be/files/r1z40kv06p [In English].
  24. Marginson, S. (2023). Student self-formation: An emerging paradigm in higher education. Studies in Higher Education. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/03075079.2023.2252826 [In English].
  25. 25.Marginson, S., (2024). The New Geo-politics of Higher Education 2: Between Nationalism and Globalism. Working paper №  Centre for Global Higher Education. University of Oxford [In English].
  26. Marginson, S. (2024). The three dilemmas of higher education: The 2024 Burton R. Clark Lecture.Working paper № 110. Centre for Global Higher Education. University of Oxford. https://doi.org/10.5287/ora-ke49ozwed [In English].
  27. Marginson, S., Cantwell, B., & Platonova, D. (2023). Assessing the contributions of higher educaiton. Knowledge for a disordered world. Routledge. https://doi.org/10.4337/9781035307173 [In English].
  28. 28.Marklund, C. (2023). The Utopian Trap. Between contested Swedish models and benign Nordic Branding. In The Making and Circulation of Nordic Models, Ideas and Images (pp.62–82). Routledge. https://doi.org/4324/9781003156925-5  [In English].
  29. Milthers, P. (2011). Danish Universities in the Financial Crisis: Change and Trust. Higher Education Management and Policy, 23(1), 1–18. https://10.1787/hemp-23-5kgf0rwvb25l [In English].
  30. Nicolajsen, S.M., Pischetola, M., & Grabarczyk, P. (2021). Three +1 Perspectives on Computational Thinking. Koli Calling 21st International Conference on Computing Education Research, 2(1), 1–11. https://doi.org/10.1145/3488042.3490024 [In English] .
  31. 31. Nokkala, T.,&Bladh, A. (2014). Institutional autonomy and academic freedom in the Nordic context – Similarities and differences. Higher Education Policy, 27, 1– https://doi.org/10.1057/hep.2013.8 [In English].
  32. 32.Perkin, H. (1996). The Third Revolution Professional Elites in the Modern World. London and New York: Psychology Press. [In English].
  33. Pinheiro, R.(2019). Nordic Higher Education in Flux: System Evolution and Reform Trajectories. In Reforms, Organizational Change and Performance in Higher Education. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-11738-2_3 [In English].
  34. Pinheiro, R., Geschwind, L. & Aarrevaara, T. (2016). Mergers in higher education. European Journal of Higher Education, 6(1), 2–6 [In English].
  35. Pischetola, M., Stenalt, M.H., & Nøhr, L. (2024). Desirable and realistic futures of the university: a mixed-methods study with teachers in Denmark. Int J Educ Technol High Educ 21, 29. https://doi.org/10.1186/s41239-024-00459-0 [In English].
  36. 36.Regeringsgrundlag (2007). [The Prime Minister’s Office]. Mulighedernes samfund (Plan for Denmark) (Copenhagen, Regeringsgrundlag). Retrieved from http://www.stm.dk/multimedia/Mulighedernes_samfund__Regeringsgrundlag.pdf(open in a new window) [In Danish].
  37. Robertson, S. (2005). Re-imagining and rescripting the future of education: Global knowledge economy discourses and the challenge to education systems. Comparative Education,41(2), 151–170 [In English].
  38. 38.Roliak, A. (2023). Adult education in Denmark: modern discourse of legislative support. UNESCO Chair Journal Lifelong Professional Education in the XXI Century, 2(8), 30– https://doi.org/10.35387/ucj.2(8).2023.30-37 [In English].
  39. Roliak, A. Matiienko, O., & Koliadych, Yu. (2020). Adults as non-traditional students in the tertiary education of Denmark and Ukraine: comparative dis-course. Independent Journal of Management & Production, 11(9), 2215–2234. http://dx.doi.org/10.14807/ijmp.v11i9.1411 [In English].
  40. 40.Roliak, А., Matiienkо, О., & Manzhos, (2021). Management of teacher education: danish democratic discourse in postmodern era. Independent Journal of Management & Production (Vol.12, № 6), (рр. 463–477). https://doi.org/10.14807/ijmp.v12i6.1754 [In English].
  41. Schmidt, Е.K. (2009). Nordic Higher Education Systems in A Comparative Context Recent Reforms and Impacts. The Journal of Finance and Management in Colleges and Universities, 8, 271–98. https://www.niad.ac.jp/media/001/201802/nf008012.pdf [In English].
  42. Shahjahan, R.A. (2016). International organizations (IOs), epistemic tools of influence, and the colonial geopolitics of knowledge production in higher education policy. Journal of Education Policy,31(6), 694–710. https://doi.org/10.1080/02680939.2016.1206623 [In English].
  43. Shahjahan, R.A. (2019). From ‘Geopolitics of Being’ towards Inter-being: Envisioning the ‘In/visibles’ in the Globalization of Higher Education. Youth and Youth and Globalization,1(2), 282–306. https://doi.org/10.1163/25895745-00102005 [In English].
  44. Tange, H., & Jæger, K. (2021). From Bologna to welfare nationalism: international higher education in Denmark, 2000–2020. Language and Intercultural Communication, 21(2), 223–236. https://doi.org/10.1080/14708477.2020.1865392 [In English].
  45. Tømte, C.E., Fossland, T., & Aamodt, P.O. (2019). Digitalisation in higher education: mapping institutional approaches for teaching and learning. Quality in Higher Education,25(1), 98–114. https://doi.org/10.1080/13538322.2019.1603611 [In English].
  46. Tröhler, D. (2021). Magical enchantments and the nation’s silencing. In Education, Schooling and the Global Universalization of Nationalism (pp.7–25). London. https://doi.org/10.4324/9781003137801-2 [In English].
  47. Uddannelses- og Forskningsministeriet. (2019). Digitale kompetencer og digital læring: National handlingsplan for de videregående uddannelser. Uddannelses- og Forskningsministeriet. Retrieved from https://ufm.dk/publikationer/2019/filer/digitale-kompetencer-og-digital-laering.pdf [In Danish].
  48. Uddannelses- og Forskningsministeriet. (2021). Flere og bedre uddannelsesmuligheder i hele Danmark. Uddannelses- og Forskningsministeriet. Retrieved from https://ufm.dk/lovstof/politiske-aftaler/aftale-om-flere-og-bedre-uddannelsesmuligheder-i-hele-danmark [In Danish].
  49. Vabø, A. (2014). Introduction. In Organisational features of higher education: Denmark, Finland, Norway and Sweden (pp. 11–12). NIFU. Working Paper. 14/2014. Retrieved from: https://curis.ku.dk/ws/portalfiles/portal/131533590/NIFUworkingpaper2014_14.pdf; NIFU. https://www.nifu.no/en/publications/1162368/ [In English].
  50. Välimaa, J. (2018). The idea of the Nordic university. In The idea of the university: Contemporary perspectives (pp. 233–251). Peter Lang [In English].
  51. Witte, J. (2023). Higher education, science, and climate crisis. InKnowledge for a disordered world Assessing (pp. 89–110). Edward Elgar Publishing [In English].
  52. Wright, S. (2019). University reform: International policy making through a Danish prism. In Enacting the university: Danish university reform in an ethnographic perspective (pp. 55–85). Springer. https://doi.org/10.1007/s10734-024-01224-y [In English].
  53. Wright, S. (2020). Introduction. An Ethnography of University Reform. In Enacting the university: Danish university reform in an ethnographic perspective (pp. 3–24). Springer Nature [In English].
  54. Wright, S. (2014). Knowledge That Counts: Points Systems and the Governance of Danish Universities. In Under New Public Management: Institutional Ethnographies of Changing Front-Line Work (pp. 294–338). Toronto: University of Toronto Press. https://doi.org/10.3138/9781442619463-014 [In English].
  55. 55.Wright, S., & Ørberg, J. (2019). Contested Narratives of University Reform. In Enacting the University (pp. 87–126). Danish University Reform in an Ethnographic Perspective [In English].
  56. Wright, S.,&  Ørberg, J. (2008). Autonomy and Control: Danish University Reform in the Context of Modern Governance. Learning and Teaching: The International Journal of Higher Education in the Social Sciences, 1(1), 27–57 [In English].