DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2026.33.9

 

Анотація. Метою статті є здійснення комплексного історико-політичного аналізу дипломатичних та адміністративних аспектів взаємодії між союзним командуванням та представниками Тимчасового уряду Французької Республіки під час початкової фази Нормандської операції; реконструювання хронології та логіки конфлікту легітимності, що виник між призначеними Шарлем де Голлем комісарами Республіки та офіцерами союзних місій у правах цивільних та визначення факторів, що сприяли дипломатичній перемозі голлістського уряду.

Методологія дослідження грунтується на принципах історизму та наукової об’єктивності з використанням проблемно-хронологічного підходу для відтворення подій у Нормандії в червні–липні 1944 р. Основним методом є аналіз і синтез джерел, що дозволяє простежити взаємодію між голлістською адміністрацією та союзницьким командуванням.

Наукова новизна статті полягає у спробі застосувати мікроісторичний підхід до аналізу геополітичного конфлікту, розглядаючи події в місті Байо не як локальну подію а як ключовий маркерний епізод, де вирішувалася доля французьких територій як мінімум до кінця війни.

Висновки. Стаття розкриває механіку переходу від режиму Віші до Республіки в умовах бойових дій. Детально проаналізовано трансформацію Французького комітету національного визволення у Тимчасовий уряд 3 червня 1944 року та жорстку реакцію Держдепартаменту США. Висвітлено роль «війни символів»: від відмови Шарля де Голля підтримати промову Дуайта Ейзенхауера до блокування обігу американських банкнот, які французи вважали насаджуванням волі США. Особливу увагу приділено візиту Шарля де Голля до Байо 14 червня 1944 року, який став поворотним моментом у легітимізації нової влади в очах населення та союзників. На основі аналізу дій адміністрації Франсуа Куле доведено, що швидке відновлення державних інституцій (префектур, пошти, преси) та жорстка позиція щодо офіцерів союзників унеможливили реалізацію плану окупації Франції американськими військами. Робота демонструє, як прагматизм військового командування союзників, зацікавленого у стабільному тилу, переважив ідеологічні упередження політичного керівництва США, що призвело до фактичного визнання французького суверенітету вже в липні 1944 року.

Ключові слова: США, Франція, Операція «Оверлорд», Друга світова війна, міжнародні відносини.

Надійшла до редколегії 15.09.2025

---

Завантажити

---

References:

1. Aglion, R. (1988). Roosevelt and de Gaulle: Allies in conflict : A personal memoir. Free Press. [In English].
2. Argyle, R., & Vaïsse, M. (2014). Paris game: Сharles de Gaulle, the liberation of Paris, and the gamble that won France. Dundurn Press. [In English].
3. Berthon, S. (2002). Allies at war: The bitter rivalry among Churchill, Roosevelt, and De Gaulle. Carroll & Graf. [In English].
4. Boyd, D. (2013). De Gaulle: The man who defied six US presidents. The History Press Limited. [In English].
5. Coulet, F. (1966). Vertu des temps difficiles … Plon. [In French].
6. Crémieux-Brilhac, J.-L. (1996). La France libre: De l’appel du 18 juin à la Libération. Gallimard. [In French].
7. de Boislambert, C. H. (1978). Les fers de l’espoir. Plon. [In French].
8. de Gaulle, C. (1946). Discours et messages, 1940-1946. Editions Berger-Levrault. [In French].
9. Jackson, J. (2001). France: The dark years, 1940-1944. Oxford University Press. [In English].
10. Lacouture, J. (1990). De Gaulle, the rebel, 1890-1944. Norton. [In English].
11. Robertson, C. (2011). When Roosevelt planned to govern France. University of Massachusetts Press. [In English].
12. United States. Department of State. (1965). Foreign relations of the United States: Diplomatic papers, 1944. GPO. [In English].