DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2026.34.9

Анотація. Метою статті є відтворення особливостей життя і повсякдення полонених українців у таборі Кассіно (Італія) на основі використання спогадів поручника австро-угорської армії Осипа Юхновича з рукописного «Альманаху» (збірки літературних творів авторства самих полонених, який було виготовлено в одному примірнику).

Методологія дослідження. В ході підготовки статті було дотримано принцип історизму, системності, соціокультурного, антропологічного та критично-аналітичного підходів, що дозволило охарактеризувати ширший соціокультурний контекст досліджуваної епохи. Використання методів джерелознавчого аналізу дозволило здійснити ґрунтовний аналіз документу (мемуарів) полоненого офіцера-українця, а застосування ретроспективного методу та контент-аналізу уможливило висвітлити особливості таборового повсякдення української таборової громади в Кассіно.

Наукова новизна дослідження полягає у введені до наукового обігу цінного джерела (Альманаху), і зокрема спогадів О. Юхновича, що дозволило значно повніше представити різні аспекти життєдіяльності полонених українців (як офіцерів, так і солдатів) у таборі Кассіно – від моменту їх потрапляння в полон та драматичних обставин переправлення бранців до місця їх утримання, і до налагодження національного життя, що реалізувалося шляхом заснування української громади.

Висновки. Автор спогадів проаналізував власне всі форми активізму полонених офіцерів (проведення викладів, заснування бібліотеки, участь у спортивних змаганнях, створення театру, хору та оркестру, для якого були виготовлені музичні інструменти). Полонені офіцери-українці намагалися привернути до себе увагу українських державних чинників, пропонуючи використати таборян як ресурс для зміцнення збройних сил УНР. Проте їх звернення так і не були почуті українською військовою дипломатією. Лише на початку вересня 1920 р. полонені українці були перевезені з Кассіно до Чехословаччини.

Ключові слова: полонені українці, альманах, повсякдення, табір Кассіно, Італія.

Надійшла до редколегії 08.11.2025

Завантажити

References:

1. Almanakh 1919.–1920. (1925). Hurtok polonenykh starshyn ukrayintsiv «Ukrayinska hromada» v Kassino, Italiya. [Cassino]. [In Ukrainian].
2. Vyedyenyeyev, D. & Burim, D. (1997). Dmytro Doroshenko i «sprava Sevryuka». Naukovi zapysky: Zbirnyk prats molodykh vchenykh ta aspirantiv, 2, 434–448. [In Ukrainian].
3. Hoshovskyy, P. (1922). Dva dni. Ukrayinskyy Skytalets, 12, 2–3. [In Ukrainian].
4. Hoshovskyy, P. (1923, 1 sichnya). Dva ponyattya hromadyanskykh obovyazkiv (Spomyn z italiyskoho polonu z Kasina). Ukrayinskyy Skytalets, 1 (23), 53–55. [In Ukrainian].
5. Hoshovskyy, P. (1923). Velykden u tabori Kasini (uryvky z povisti-khroniky «Pridzhyoniya». Ukrayinskyy Skytalets, 7 (29). 5–11. [In Ukrainian].
6. Onatskyy, Ye. (1941). Ukrayinska dyplomatychna misiya v Italiyi. Praha. [In Ukrainian].
7. Onatskyy, Ye. (1964). Po pokhyliy ploshchi: zapysky zhurnalista i dyplomata, Myunkhen, I. [In Ukrainian].
8. Pater, I. (2013). Halychany na serbskomu ta italiyskomu frontakh i v taborakh viyskovopolonenykh. Z istoriyi zakhidnoukrayinskykh zemel, 9, 39–60. [In Ukrainian].
9. Sydorenko, N. (2000). Natsionalno–dukhovne samostverdzhennya (u 3-kh ch.). CH. I: Ukrayinska taborova periodyka chasiv Pershoyi svitovoyi viyny, Kyiv. [In Ukrainian].
10. Solovyova, V. V. (2002). Dyplomatychna diyalnist Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliky v Italiyi ta Vatykani. Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho derzhavnoho universytetu, ХІV, 105–113. [In Ukrainian].
11. Sribnyak, I. (1998). Polon v Italiyi Litopys Chervonoyi Kalyny: istoryko–literaturnyy chasopys. (Skryptoriy istorychnoyi prozy, t. VIII, 1998), 13-15 (79-81), 344–357. [In Ukrainian].
12. Sribnyak, I. (2000). Ukrayintsi na chuzhyni. Poloneni ta internovani voyaky–ukrayintsi v krayinakh Tsentralnoyi ta Pivdenno–Skhidnoyi Yevropy (1919–1924 rr.): stanovyshche, orhanizatsiya, kulturno–prosvitnytska diyalnist. Kyiv. [In Ukrainian].
13. Sribnyak, I. (1998). Tabir polonenykh ukrayinskykh starshyn u Kassino (Italiya) u 1919–1920 rr. Visti kombatanta, 3, 79–83. [In Ukrainian].
14. Sribnyak, I. (2019). Vizualizatsiya povsyakdennya polonenykh starshyn-ukrayintsiv taboru Kassino (Italiya) ochyma ilyustratoriv taborovykh vydan, 1919 – persha polovyna 1920 rr. Tekst i obraz: aktualni problemy istoriyi mystetstva, 2, 36–59. [In Ukrainian].
15. Trembitskyy, V. (1972). Vseukrayinske Tovarystvo Chervonoho Khresta 1918–1923 Visti kombatanta, 4(60), 16–21. [In Ukrainian].
16. СDIA Ukrayiny, m. Lviv, f.581, op.1, spr.196. [In Ukrainian].
17. СDIA Ukrayiny, m. Lviv, f.368, op.1, spr.80. [In Ukrainian].
18. СDAVO Ukrayiny, f.4430, op.1, spr.2. [In Ukrainian].
19. СDAVO Ukrayiny, f.4430, op.1, spr.3. [In Ukrainian].
20. СDAVO Ukrayiny, f.4430, op.1, spr.4. [In Ukrainian].
21. Yukhnovych, O. (1925). V italiyskomu poloni. Almanakh 1919.–1920.: Hurtok polonenykh starshyn ukrayintsiv «Ukrayinska hromada» v Kassino, Italiya, 19–54. [In Ukrainian].
22. Migliavacca, G. (1982). Prigionieri di guerra in territori italiani durante la prima guerra mondiale, Pavia. [In Italian].
23. Residori, S. (2017). «Nessuno è rimasto ozioso»: campi di concentramento e prigionieri austro-ungarici in Italia durante la Grande Guerra (1915–1918), Doctoral Thesis, Verona. [In Italian].
24. Nardone, C. (2018). Il campo di concentramento di Cassino-Caira nella Prima Guerra Mondiale. I prigionieri dell’esercito austro-ungarico tra reduci e caduti, tra filosofi, letterati e artisti, Cassino (Italiano). [In Italian].
25. Tavernini, L. (2003). Prigionieri austro-ungarici nei campi di concentramento italiani 1915-1920 Annali Museo Storico Italiano Della Guerra,9–11, 57–81. [In Italian].
26. Tortato, A. (2004). La prigionia di guerra in Italia (1915–1919), Milano. [In Italian].