DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2025.30.7

 

Анотація. Метою статті є дослідження діяльності українських митців, які емігрували до Чехословаччини у міжвоєнний період 1918–1939 років, зокрема оцінка їхнього внеску в розвиток Української Студії Пластичного Мистецтва та визначення ролі цієї установи у формування національного іміджу українства за кордоном. Стаття також спрямована на те, щоб висвітлити біографічні відомості митців, які працювали у різних напрямках, а саме, у відділах історії мистецтва і графіки прикладного мистецтва Української Студії Пластичного Мистецтва, з акцентом на проблематику збереження національної ідентичності в умовах діаспори.

Методологія дослідження базується на комплексному аналізі історичних, культурних та біографічних даних. Особливу увагу приділено вивченню організаційної структури Студії, а також діяльності митців, залучених до різних напрямів у вивченні та розвитку мистецьких практик. Використано комплексно-описовий, науково-аналітичний (загальнонауковий) методи дослідження, при цьому застосовано біографічний метод, що дозволяє глибше зрозуміти контекст творчої діяльності митців Української Студії Пластичного Мистецтва зазначеного періоду.

Наукова новизна роботи полягає в розгляді основної діяльності митців до початку еміграції та під час їхнього перебування в Празі, а також у аналізі їхнього внеску в роботу Української Студії Пластичного Мистецтва, зокрема в контексті розвитку відділів. Автор підкреслює важливість праці митців у зміцненні національного престижу українців у Чехословаччині.

Висновки. В результаті дослідження автор робить висновок, що міжвоєнний період 1918–1939 років став часом масової еміграції українців, зумовленої політичними утисками і соціальними несправедливостями, що змусили частину населення виїхати за кордон. Поява українців на теренах Чехословаччини сприймалася місцевими урядовцями переважно як позитивне явище, про що свідчить фінансова підтримка з боку державних установ. Це стало новим стимулом для розвитку української громади та дало їй надію на подальший прогрес. Незважаючи на труднощі адаптації, втрату набутого майна та рідних, мистецькі діячі прагнули побудувати своє майбутнє наново, спрямовуючи усі свої сили на творчість та педагогічну роботу, які зазвичай діяли в тісній синергії. Українська Студія Пластичного Мистецтва стала новим місцем прихистку та розвитку мистецького потенціалу, забезпечуючи гідні умови життя. Наголошено, що різні відділи Студії були спрямовані на підтримку культурної дипломатії та просування “мʼякої сили” за рубежем. Попри те, що українська державність епізодично переривалася, український народ продовжував сприйматися чеськими державними діячами як окрема нація. Тому таке визнання має особливу цінність у контексті культурної підтримки.

Проаналізовано, що українська культура за кордоном могла мати більше національний характер, аніж творчий, однак від імені Студії підкреслювалося, що кожен мав право на вибір у цьому питанні. До того ж, не всі діячі Студії мали українське походження, тому не всі з них були пронизані національним запалом.

Діаспорні та українські дослідники вивчили історію Студії, проте питання повноти окремих біографічних даних залишається недостатньо висвітленим.

Ключові слова: Українська діаспора, мистецтво, культура, самоідентифікація, Чехословаччина, Українська Студія Пластичного Мистецтва, УСПМ.

 

Надійшла до редакції 05.01.2025

---

Завантажити

---

References:

1. Biletska, V.V. (2017). Estetychni pohlyady I. Mirchuka u konteksti joho pedahohichnoyi diyal”nosti v ukrayins”kij studiyi plastychnoho mystectva. Aktual”ni pytannya suspil”nyx nauk: naukovi dyskusiyi (s. 45–49).  [In Ukrainian].
2. Biletska, V.V. (2019). Ivan Mirchuk yak istoryk ukrayins”koyi filosofiyi: yevropejs”kyj kontekst [Dys. kand. filos. nauk, Poltavs”kyj nacional”nyj pedahohichnyj universytet imeni V. H. Korolenka].  [In Ukrainian].
3. Hrupa Prazhs”koyi Studiyi. (1925). Ukrayins”kyj Hromads”kyj Vydavnychyj Fond [In Ukrainian].
4. Danylenko, O. (2013) Ukrayins”ki naukovo-osvitni centry v Chexo-Slovachchyni yak forma samoorhanizaciyi emihraciyi (1920-ti rr.). Visnyk Kyyivs”koho nacional”noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 1, 19–20. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ist_2013_1_10 [In Ukrainian].
5. Dzhus, O. (2015). Profesijna pidhotovka molodi v ukrayins”kij studiyi plastychnoho mystectva u Prazi. Obriyi, 1, 12–15. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/obrii_2015_1_7 [In Ukrainian].
6. Blanka, Ye. (2007). Nezabutnya postat” velykoyi lyudyny: Dmytro Antonovych. Naukovi zapysky [Nacional”noho universytetu «Ostroz”ka akademiya»], 9, 139–145. [In Ukrainian].
7. Matyash, I. (2021). Ukrayins”ka dyplomatychna sluzhba 1917-1921 rr.: formuvannya instrumentariyu publichnoyi j kul”turnoyi dyplomatiyi. Ukrayins”kyj istorychnyj zhurnal, 4, 65–80. [In Ukrainian].
8. Mel”nyk, O. (2013). Praz”ki storinky u tvorchosti Roberta Lisovs”koho. Xudozhnya kul”tura. Aktual”ni problemy, 9, 252–261.  [In Ukrainian].
9. Narizhnyj, S. (1942). Ukrayins”ka Emigraciya. Kul”turna pracya ukrayins”koyi emigraciyi mizh dvoma svitovymy vijnamy. Studiya Muzeyu Vyzvol”noyi Borot”by Ukrayiny.  [In Ukrainian].
10. Pelens”ka, O. (2005). Ukrayins”kyj portret na tli Prahy : Ukrayins”ke mystec”ke seredovyshhe v mizhvoyennij Chexoslovachchyni. Naukove Tovarystvo im. Shevchenka v Ameryci.  [In Ukrainian].
11. Popovych, V. (1982). Serhij Mako. Notatky z mystectva, 22, 45–49. [In Ukrainian].
12. Tymkiv, B. (2012). Intehraciya ukrayins”kyx mystciv v kul”turne seredovyshhe krayin Zaxidnoyi Yevropy, Pivnichnoyi, Pivdennoyi Ameryky, Avstraliyi. Mystectvo Ukrayiny ta diaspory: derevoriz”ba sakral”na j uzhytkova (s. 316). Nova Zorya. [In Ukrainian].
13. Ul”yanovs”kyj, V., & Ul”yanovs”ka, S. (1993). Ukrayins”ka naukova i kul”turnyc”ka emihraciya u Chexo-Slovachchyni mizh dvoma svitovymy vijnamy. Ukrayins”ka kul”tura. Retrieved from: http://litopys.org.ua/cultur/cult25.htm [In Ukrainian].
14. Yaciv, R. (2024). Robert Lisovs”kyj, abo na hrani nacional”noho arystokratyzmu. Pochatok. Fotohrafiyi staroho L”vova. Retrieved from: https://photo-lviv.in.ua/robert-lisovskyy-abo-hrani-natsionalnoho-arystokratyzmu-pochatok/#google_vignette [In Ukrainian].
15. Mudrak, M. (2013). On the Liminality of Being and Belonging: The Ukrainian Studio of Plastic Arts (1923–1952) – A National Culture on Foreign Territory. Centropa: a journal of central European architecture and related arts, 13 (3), 258–268.  [In English].
16. Ukrajinské studium výtvarného umění v Praze: katalog výstavy. (1924). Praha. [Czech-Ukrainian].
17. Zavorotna, N. (2020). Scholars in Exile. The Ukrainian Intellectual World in Interwar Czechoslovakia. University of Toronto Press. [In English].