ФАШИСТСЬКИЙ РУХ 1919-1922 рр. У ВИСВІТЛЕННІ ЖУРНАЛУ «FOREIGN AFFAIRS»

Наталія Городня,

д-р іст. наук, проф.

Київський національний університету

 імені Тараса Шевченка,

Київ, Україна 

ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8152-3927

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2023.25.2

 

Анотація. У цій статті висвітлено фашистський рух 1919–1922 рр., а саме причини і обставини його виникнення, соціальну базу, програму і теоретичні основи на основі контент-аналізу праць, опублікованих в американському журналі «Foreign Affairs» продовж першого десятиліття урядування Муссоліні (1923–1932 рр).

Як свідчить здійснений аналіз, оцінки фашистського руху його прибічниками і опонентами помітно відрізнялися. Фашистський рух мав багатоаспектний характер: насильницький і агресивний, антипарламентський, антисоціалістичний і синдикалістський, але також патріотичний, націоналістичний, революційний. Він був породжений результатами світової війни, попередніми і тогочасними внутрішніми суспільно-політичними процесами в Італії. З огляду на вплив війни, для нього були характерними її возвеличення, культ жертовності, віра в ефективність насилля. Також він був породжений патріотичним ентузіазмом італійців і невдоволенням «слабкою» політикою уряду в умовах масштабних соціальних безпорядків, а також у зовнішньополітичній сфері. У зв’язку з цим він відображав запит суспільства на більш рішучу урядову політику і «сильний уряд». Творцем і лідером фашистського руху був Муссоліні.

Фашисти вважали, що перемога у війні створила, сприятливу ситуацію для завершення національного об’єднання Італії й позиціонували себе як єдину «національну» партію на противагу іншим, які спиралися на міжнародні ідеології – лібералізм, соціалізм, католицизм. Націоналізм фашистів мав суто внутрішній характер, не уособлював шовіністичні, ксенофобські чи антисемітські настрої. На грунті патріотизму і вимог «сильного уряду» Муссоліні вдалося заручитися підтримкою різних соціальних груп з різними мотиваціями, радикально налаштованих і консервативних, широких народних мас і представників заможних верств населення.

Фашистський рух сформувалися на основі певної мети і бачення, як її можна досягти, а не доктрини. В його основі були не теорії, а дії, у тому числі насильницькі. До призначення Муссоліні прем’єр-міністром, фашизм (у формі фашистського руху) був передусім методом досягнення цілей шляхом «прямої дії», тобто успішною реалізацією на практиці теорії революційного синдикалізму.

Ключові слова: фашизм, Італія, фашистський рух, Муссоліні, журнал «Форін Еффеерз».

 

Надійшла до редакції 17.02.2023

Завантажити

References:

  1. Gazin, V., & Kopylov, S. (2003). Novitnia istoria krajin Yevropy i Ameryky, 1918–1945 rr. Kyiv: Slovo. [In Ukrainian].
  2. Kulchytskyi, S. (2012). Fascism. Politychna entsyclopedia. Kyiv: Parlamentske vydavnytstvo, 744–745. [In Ukrainian].
  3. Mykhailenko, (2020). Derzavna polityka natsionalnoji konsolidatsii Korolivstva Italija (1861–1896 rr.). Dys… kand. ist. nauk: 07.00.02. Kyiv. natsional. universytet im. Т. Shevchenka. [In Ukrainian].
  4. Art, D. (2010, 20 January). What to Read on Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/germany/2010-01-20/what-read-fascism [In English].
  5. Cantalupo, R. (1925, October). Fascism in Italian Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/italy/1925-10-01/fascism-italian-history?fa_anthology=1113434 [In English].
  6. De Madariaga, S. (1929, January). The Three Latin Sisters. Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/france/1929-01-01/three-latin-sisters [In English].
  7. Di Robilant, I. (1930, April). The Catholic Press in Italy. Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/italy/1930-04-01/catholic-press-italy [In English].
  8. Gentile, (1928, January). The Philosophic Basis of Fascism. Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/italy/1928-01-01/philosophic-basis-fascism?fa_anthology=1113434 [In English].
  9. J. (1926, July). The Achievements of Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/world/achievements-fascism [In English].
  10. Laski, J. (1923, September). Lenin and Mussolini. Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/russian-federation/1923-09-15/lenin-and-mussolini [In English].
  11. Mussolini, B. (1932). La dottrina del fascismo. Enciclopedia Italiana. Vol. 14. Rome. [In Italian].
  12. Mussolini, B. (1933). The Political and Social Doctrine of Fascism. London: Hogarth Press. Retrieved from: http://media.wix.com/ugd/927b40_c1ee26114a4d480cb048f5f96a4cc68f.pdf [In English].
  13. Salvemini, (1929, January). The Grand Council of Fascism. Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/italy/1929-01-01/grand-council-fascism [In English].
  14. Sforza, (1925, April). Italy and Fascism. Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/articles/italy/1925-04-01/italy-and-fascism [In English].
  15. Sforza, (1932, October). The Fascist Decade. Foreign Affairs. Retrieved from: https://www.foreignaffairs.com/world/fascist-decade [In English].
  16. Snyder,T. (2022, 19 May). We Should Say It. Russia Is The New York Times. Retrieved from: https://www.nytimes.com/2022/05/19/opinion/russia-fascism-ukraine-putin.html [In English].