ФОНС, СЬЄРРА МОРЕНА ТА ІН. ПОЛЬСЬКІ СОЛДАТИ У ВІЙСЬКУ НАПОЛЕОНА ПРОТИ ІСПАНСЬКИХ ЗАСІДОК ПІД ЧАС ВІЙНИ НА ПІРЕНЕЙСЬКОМУ ПІВОСТРОВІ (1808–1813) – ІСТОРІЯ ТА ОКРЕМІ ТЕМИ РЕЦЕПЦІЇ

Домінік Щенсни-Костанецкі,

аспірант,

Варшавський університет, Варшава, Польща

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2023.25.8

 

Анотація. Метою цієї статті є передусім привернути увагу на прикладі двох подій за участю польських солдатів у Фонсі (травень 1809 р.) та на горах Сьєрра-Морена (січень 1810 р.), (але не лише) до того факту, що, розглядаючи тему Війна на Піренейському півострові, історик не може недооцінювати важливість засідок або незначних зіткнень – які, на відміну від відкритих битв (наприклад, під Арапіламі в 1812 році) або облоги (наприклад, Сарагоса 1808–1809), є менш науковими для сприйняття чи розуміння. У свою чергу, брак джерел у поєднанні з фактом, що вони не мали вирішального характеру, робить це невдячним предметом дослідження. Така недооцінка полягає насамперед у прийнятті надто широкої або, як це не парадоксально, надто вузької перспективи ніби вони можуть бути лише предметом детальних досліджень.

Тим часом докази свідчать про те, що ці партизанські засідки є феноменом, який необхідно досліджувати як детально, так і в цілому, не лише для розуміння окремих перипетій людських доль, але й для того, щоб краще пояснити остаточну поразку Наполеона в Іспанії, яку занадто часто і занадто багато приписують військовому генію Веллінгтона. Вони відіграли важливу роль у польській мемуаристиці та в військовій теорії, про що йтиметься в окремій частині.

Вибір вищезгаданих засідок аж ніяк не випадковий. По-перше, з’ясовуючи та висвітлюючи один одного, Фонс, Сьєрра-Морена та інші відбувалися в схожий і репрезентативний період часу: ані тоді, коли війна на Піренейському півострові лише починалася, ані коли вона наближалася до кінця під час та після катастрофічної експедиції до Москви, а саме в період її цілковитого розквіту. По-друге, незважаючи на те, що було написано про більшість цих зіткнень, і завдяки низці джерел, історик має можливість отримати уявлення про ці конкретні засідки. По-третє, ми побачимо, що їхні наслідки охоплюють майже весь спектр воєнних ситуацій, які могли статися із польськими солдатами у війську Наполеона. По-четверте, ми побачимо, що цей вид партизанської війни залишив відбиток на польському національно-визвольному русі.

Ключові слова: війна на Піренейському півострові, партизан, засідки, польські війська, Фонс, Сьєрра-Морена, рецепція.

 

Надійшла до редакції 21.02.2023

Завантажити

References:

  1. Archiwum Chłopickiego w Krakowie (A Chł), sygn. A Chł 8 [in Polish].
  2. Archives Nationales (AN), fond Légion d’Honneur. Dossiers personnels, cote AN LH/529/67 [in French].
  3. AN, fond Légion d’Honneur. Annuaire des décorés 1803–1815, cote AN LH [in French].
  4. Service Historique de l’Armée de Terre [SHAT], dossier personnel 2YE 2131 [in French].
  5. Alonso, M.M. (2004). Napoleón. La aventura de España. Madrid: Silex ediciones [in Spanish].
  6. Brandt, H. (2002). Moja służba w Legii Nadwiślańskiej. Gdynia: Armagedon [in Polish].
  7. Brégeon, J.-N. (2006). Napoléon et la guerre d’Espagne 1808–1814. Paris: Perrin [in French].
  8. Broekere, S. (2004). Pamiętniki z wojny hiszpańskiej 1808–1814. Gdynia: Armagedon [in Polish].
  9. Czubaty, J. (2011). Księstwo Warszawskie (1807–1815). Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego [in Polish].
  10. Damamme, J.-C. (2002). Les soldats de la Grande Armée, Paris: Perrin [in French].
  11. Esdaile, C.J. (2004). Fighting Napoleon: Guerillas, Bandits and Adventurers in Spain, 1808–1814. London: Yale University Press [in English].
  12. Kirkor, S. (1981). Legia Nadwiślańska 1808–1814. Londyn: Oficyna Poetów i Malarzy [in Polish].
  13. Kirkor, S. (1981). Polacy w niewoli angielskiej w latach 1803–1814. Kraków: Wydawnictwo Literackie [in Polish].
  14. Kozłowski, E., & Wrzosek, M. (1984). Historia Oręża Polskiego 1795–1939. Warszawa: Wiedza Powszechna [in Polish].
  15. Łoza, S. (1923). Legja Honorowa w Polsce 1803–1923. Zamość: Zygmunt Pomarański i Spółka [in Polish].
  16. Macaulay, T. (1879). The History of England from the Ascension of James The Second. New York: Harper & Brothers Publishers [in English].
  17. Morawski, R., & Nieuważny, A. (2008). Wojsko polskie w służbie Napoleona. Gwardia: Szwoleżerowie, Tatarzy, Eklererzy, Grenadierzy. Warszawa: Karabela [in Polish].
  18. Pigeard, A. (2002). Dictionnaire de la Grande Armée. Paris: Tallandier [in French].
  19. Stolzman, K. (1844). Partyzantka, czyli wojna dla ludów powstających najwłaściwsza. Paryż-Lipsk: Brockhaus i Avenarius [in Polish].
  20. Szczęsny-Kostanecki, D. (2018). «Polakowi przystało: uderzył i przemógł» – recepcja szarży pod Somosierrą w kulturze polskiej i polskim życiu publicznym w latach 1808–1831. Studia z dziejów polskiej historiografii wojskowej, 19, 187–224 [in Polish].
  21. Tulard, J. (1987). Napoléon ou le mythe du saveur. Paris: Fayard [in French].
  22. Woyciechowski, K. (1978). Pamiętniki moje w Hiszpanii. Warszawa: PAX [in Polish].
  23. Załuski, J. (1976). Kraków: Wydawnictwo Literackie [in Polish].