Громадсько-політичні здобутки та втрати єврейської національної організації у таборі Фрайштадті, Австро-Угорщина (1916 – початок 1918 рр.)

Ігор Срібняк,

д-р іст. наук, проф.,

Київський університет імені Бориса Грінченка

Київ, Україна

ORCID: 0000-0001-9750-4958

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2022.22.8

 

Анотація. У статті розкрито специфіку функціонування у таборі Фрайштадт (Австро-Угорщина) єврейської національної організації, заснування якої стало можливою завдяки сприянню президії Союзу визволення України у Відні та української таборової громади. Дуже важливим було те, що провідники єврейської та української організацій усвідомлювали нагальну необхідність політичного освідомлення поневолених російським царатом народів (зокрема – єврейського і українського), а також важливість українського-єврейського порозуміння. Однією з перших спільних політичних акцій євреїв і українців у таборі стала артикуляція ними свого критичного ставлення до імперських порядків у Росії під час відвідування табору представницею Російського Червоного Хреста А. В. Романовою.

Вже навесні-влітку 1916 р. єврейський просвітній гурток зумів розбудувати свою діяльність у таборі, організовуючи для таборян національні культурно-мистецькі імпрези та провадячи освітні курси. Запорукою успіху в його роботі стало забезпечення регулярної фінансової допомоги з прибутків, отримуваних таборовою кооперативною спілкою «Чайня». Водночас українською організацією табору єврейському гурткові надавалось й вагоме нематеріальне сприяння – шляхом тимчасового надання на безоплатних засадах таборових приміщень для підготовки театральних вистав, концертів та проведення різних акцій національно-просвітницького змісту.

На жаль попри задеклароване у цей час взаємне визнання національно-політичних прагнень обох народів (єврейського і українського) – темпи і характер державно-політичних перетворень в Україні спонукали єврейську організацію спочатку дистанціюватись, а потім заявити про своє неприйняття українського «усамостійнення». У свою чергу – таке неприхильне ставлення полонених євреїв до самостійницьких прагнень українців обумовило припинення, а потім й цілковитий розрив між двома громадами, що у свою чергу поставило під сумнів набутий ними досвід у спільній боротьбі з російським деспотизмом.

Ключові слова: полонені українці та євреї, культурно-просвітній гурток, громада, комендатура, табір Фрайштадт, Австро-Угорщина.

Надійшла до редколегії  27.07.2022

Завантажити

References:

  1. Danylenko, K. (1979). Rozvij suspilno-nacionalnoyi dumky v tabori Frajshtadt. Soyuz vyzvolennya Ukrayiny, 1914-1918. Viden, Nyu-Jork: Chervona kalyna, 13–32. [In Ukrainian].
  2. Dubrivnyj, P. (1964). Sirozhupannyky (Persha Ukrayinska Strilecko-kozacka dyviziya). Za Derzhavnist, Toronto, 10, 38–78. [In Ukrainian].
  3. Zhydivskyj Prosvitnij Hurtok (1916, kvitnya 27). Rozsvit. Rashtat, 15–16, 15. [In Ukrainian].
  4. Kryvosheyeva, L.M. (2004). Yevrejskyj kulturno-prosvitnij ruh u taborah vijskovopolonenyh rosijskoyi armiyi, 1914–1918 rr. Vosmi zaporizki yevrejski chytannya. Zaporizhzhya, 62–66. [In Ukrainian].
  5. Kryvosheyeva, L.M. (2009). Nacionalno-prosvitnya diyalnist Soyuzu vyzvolennya Ukrayiny v taborax vijskovopolonenyx ukrayinciv (1914–1918 rr.). Dys. kand. ist. nauk. Zaporizhzhya. [In Ukrainian].
  6. Narizhnyj, S. (1942). Ukrayinska emigraciya: kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovymy vijnamy. (1). Praha. [In Ukrainian].
  7. Oxrymovych, O. (1979). Ekonomichna baza isnuvannya «Frajshtadtskoyi Respubliky» (Kooperatyva «Vlasna pomich») Soyuz vyzvolennya Ukrayiny, 1914–1918, 33–50. [In Ukrainian].
  8. Sribnyak, I. (2021) Iz istorii yevreyskogo natsionalnogo dvizheniya v lagere voyennoplennykh tsarskoy armii Frayshtadt, Avstro-Vengriya (1916–1917 gg.) Studia Żydowskie. Almanach, XI (11), 35–42. [in Russian].
  9. Sribnyak, I. (2001). Yevreyskiye organizatsii v lageryakh voyennoplennykh ukraintsev, sluzhivshikh v rossiyskoy armii v Avstro-Vengrii i Germanii (1915–1918 gg.) Materialy Vosmoy Yezhegodnoy Mezhdunarodnoy Mezhdistsiplinarnoy konferentsii po iudaike. (s. 70–78). [in Russian].
  10. Sribnyak, I. (2016). «Lyudy s nerusskoj dushoj…»: reakciya polonenyx ukrayinciv ta yevreyiv na vidvidyny Aleksandroyu Romanovoyu taboru Frajshtadt na pochatku 1916 r. Umanska starovyna, 2, 41–48. [In Ukrainian].
  11. Sribnyak, I. (2017). «Shho vy nam pro knyzhky i nauku? Vy nam hliba vystarajtesya…» (ukrayinska «propahanda» v tabori Frajshtadt, Avstro-Uhorshhyna u kinci 1914 – na pochatku 1915 rr.). Eminak, 2(18), 1, 39–44. [In Ukrainian].
  12. Sribnyak, I. (1999). Poloneni ukrayinci v Avstro-Uhorshhyni ta Nimechchyni (1914–1920 rr.). Kyiv. [In Ukrainian].
  13. Сentralnyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnya Ukrainy (СDAVO Ukrainy), f.4404, оp.1, spr.18.
  14. СDAVO Ukrainy, f.4404, оp.1, spr.267.
  15. СDAVO Ukrainy, f.4404, оp.1, spr.30.
  16. СDAVO Ukrainy, f.4404, оp.1, spr.9.
  17. СDAVO Ukrainy, f.4405, оp.1, spr.60.
  18. СDAVO Ukrainy, f.4406, оp.1, spr.18.
  19. СDAVO Ukrainy, f.4406, оp.1, spr.5.
  20. Fellner, F. (1989). Die Stadt in der Stadt. Das Kriegsgefangenenlager in Freistadt 1914–1918. Oberösterreіchische Heimatblätter, 43, 1, 3–32. [in Deutsch].
  21. Leidinger, H., & Moritz, V. (2006). Verwaltete Massen. Kriegsgefangene in der Donaumonarchie 1914–1918, Kriegsgefangene im Europa des Ersten Weltkriegs, 35–66. [in Deutsch].
  22. Moritz, V. (2014). The Treatment of Prisoners of War in Austria-Hungary 1914 –1915: The Historiography of Prisoners of War in the Late Habsburg Empire. 1914: Austria-Hungary, the Origins, and the First Year of World War I, (pp. 233–246). [Іn English].
  23. Moritz, V. (2016). Kriegsgefangenschaft im Ersten Weltkrieg in Österreich-Ungarn: Themen und Fragestellungen als Ausgangspunkt neuer Forschungen, Die Mittelmächte und der Erste Weltkrieg, 292–300. [in Deutsch].
  24. Moritz, V. (2005). Zwischen Nutzen und Bedrohung. Die russischen Kriegsgefangenen in Österreich 1914–1921. Bonn. [in Deutsch].
  25. Moritz, V. (2001). Zwischen allen Fronten. Die russischen Kriegsgefangenen in Österreich im Spannungsfeld zwischen Nutzen und Bedrohung, (1914–1921). Diss. Vienne. [in Deutsch].
  26. Moritz, V. (1999). Das russische Kriegsgefangenenwesen 1914–1920, Österreichische Osthefte, 41, 1, 83–106. [in Deutsch].
  27. Rappersberger, P. (1988). Das Kriegsgefangenenlager Freistadt 1914–1918. Diplomarbeit Universität Wien. [in Deutsch].
  28. Sribnyak, I., Yakovenko, N., & Spitsin, Ye. (2021). National and Political Activity of the Jewish Prisoners of War from the Russian Army at the Freistadt Camp (Austria-Hungary) in 1916 – early 1918. Przestrzeń Społeczna. Rzeszów, 2 (22), 157–179. [Іn English].