Громадянське суспільство в добу кризи режиму «нормалізації» та генезису євроатлантичного курсу Чехословаччини

Світлана  Мотрук,

к.і.н., доц.,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

Київ, Україна

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2022.22.6

 

Анотація. Cтаття присвячена історії чехословацького громадянського суспільства та його важливій складовій – дисидентству. Простежується процес формування в країні великого спектру незалежних громадянських ініціатив, що протистояли режиму «нормалізації», їх вплив на процес демократичного транзиту та визначення інтеграційного курсу держави. Аналізуються типологія та програмні засади цих структур, причини поліваріантності та контроверсійності у поглядах. Звертається увага на зміну парадигми опозиційної діяльності – перехід від політичної активності до концепції «неполітичної політики». Визначено ступінь впливу основних складових антисистемного руху, зокрема «Хартії-77», на суспільно-політичні процеси в країні. Обгрунтовано їх вагоме місце та роль в утвердженні протоструктур «паралельного суспільства», яким доводилося виживати в умовах жорсткого пресингу нормалізаційних державних інституцій та уходити від політизації. Доведено, що всі структури громадського сектору та запроваджена ними «неполітична політика» виявилися важливою системою ідей та організаційних ініціатив, здатних забезпечити трансформацію зі стагнуючої стадії та сприяти появі в майбутньому структур загальнодемократичних. На основі політико-правового досвіду Чехословаччини проілюстровано взаємозалежність активності функціонування громадянського суспільства й демократичних процесів. Звертається увага на те, що перетворення Чехії і Словаччини на повноправних членів ЄС та НАТО стало результатом багаторічного складного і суперечливого «повернення до Європи», започаткованого після перемоги «оксамитової революції», в ході якого керівництву країн за підтримки «третього сектору» вдалося вирішити цілу низку нагальних проблем у соціально-політичній та військово-технічній сферах. Розглядаються принципи участі громадянського суспільства і його організацій у публічному житті, механізми залучення громадськості до процесу прийняття рішень на державному рівні, причини зниження  елементів активізму у політичній культурі населення.

Ключові слова: Чехословаччина, режим «нормалізації», громадянське суспільство, опозиційний рух, дисиденти, «Хартія-77», євроатлантична інтеграція.

 

Надійшла до редколегії  29.06.2022

Завантажити

References:

  1. Vaxudova, A. V. (2009). Nerozdilena Yevropa: demokratizacija, vazheli vplyvu ta intehraciya pislya komunizmu. Kyyiv, K: Vyd. dim «Kyyevo-Mohylyans”ka akademiya». [In Ukrainian].
  2. Havel, V. (2016). Promovy ta eseji. Kyyiv, K: Vydavnychyi dim «Komora». [In Ukrainian].
  3. Zelen”ko, H. (2007). Yvrointehracijnyj faktor u procesax stanovlennya hromadyans”koho suspil”stva v krayinach Central”no-Sxidnoyi Yevropy. Naukovi zapysky, 34, 191–205. [In Ukrainian].
  4. Kabanceva, I. A. (2018). «Tretij sektor» Chexiyi yak aktor antikorupcijnoyi politiky. Politychne zhyttya, 3, 21–26. [In Ukrainian].
  5. Kajzer, D. (2012). Dysydent Vaclav Havel. Kyiv: Tempora. [In Ukrainian].
  6. Maradyk, N. V. (2012). Perexid do demokratiyi v Ches”kij Respublici: Uzhhorod, U: Inf.-vyd. centr ZIPPO. [In Ukrainian].
  7. Pavlyshyn, L. (2021). Zovnishnya politika Ches”koyi Respubliky: stanovlennya ta priorytetni napryamy rozvytku (1993 – 2004 rr.). Uzhhorod, U: RIK-U. [In Ukrainian].
  8. Pidluc”kyj, O. (2020). Lidery, shho zminyly svit. Xarkiv, X: Folio.Lend”el, M. (Com.) (2016). Politychni transformaciyi u krayinach Central”noyi Yevropy naprykinci XX – na pochatku XXI stolit”. Uzhhorod, U: Polihrafcentr Lira. [In Ukrainian].
  9. Lend”el, M. (Com.) (2016). Politychni transformaciyi u krayinach Central”noyi Yevropy naprykinci XX – na pochatku XXI stolit”. Uzhhorod, U: Polihrafcentr Lira. [In Ukrainian].
  10. Ryabenko, S. & Kohut, A. (2017). Yevropejs”ki zakonodavchi praktyky dekomunizaciyi: vysnovky dlya Ukrayiny. Analilytychnyi zvit. L”viv, L: Chasopys. [In Ukrainian].
  11. Surnina-Dalekorej, O. A. & Maradyk, N. V. (2019). Osoblyvosti politychnoyi uchasti hromadyan Ches”koyi Respubliky. Visnyk NTTU «KPI». Politolohiya. Sociolohiya. Pravo, 1 (41), 61–66. [In Ukrainian].
  12. Tkachenko, I. V. (2015). Osoblyvosti funkcionuvannya hromadyans”koho suspil”stva v Ches”kij Respublici. «Tretya xvylya» demokratyzaciji na terenax Yeyvraziyi: dosvid novitn”oji istoriyi ta vyklyky suchasnosti: zb. nauk. prac”. Kyyiv, K: Feniks. [In Ukrainian].
  13. Archív ÚPN  (2022) // Ústav pamati národa (ÚPN) Retrieved from https://www.upn.gov.sk/sk/o-archive-upn/ [in Czech].
  14. Bolton, J. (2012). Worlds of Dissent: Charter 77, the Plastic People of the Universe and Czech Culture under Communism. Cambridge, Mass., CM: Harvard University Press. [Іn English].
  15. Otáhal, M. & Sládek, Z. (Eds.) (1991). Deset pražských dnů. 17-27. listopad 1989: dokumentace. Praha, P: Academia. [in Czech].
  16. Havel, V. (1994). Novoroční projev prezidenta republiky. Retrieved from:   https://old.hrad.cz/president/Havel/speeches/index.html [in Czech].
  17. Historická témata (2022). Ústav pro studium totalitarních režimů (ÚSTR).Retrieved from: https://www.ustrcr.cz/typ- projektu/ projektu/historicka-temata/ [in Czech].
  18. Císařovská, B. & Prečan, V. (Eds.) (2007). Charta 77: dokumenty 1977-1989: ve 3 sv.(1–3). Praha, P: Ústav pro soudobé dějiny AV ČR. [in Czech].
  19. Klaus, V.   (2001, 7 Července ).   Směřuje Česká republika ke korporativismu? Články a eseje. Retrieved from: https://www.klaus. cz/clanky/807 [in Czech].
  20. Muller, K. (2003). Češi a občanská společnost: pojem, problémy, vychodiska. Praha, P: Triton. [in Czech].
  21. Skovajsa, M. (2010). Občanský sektor: organizovana občanská společnost v České republice. Praha, P: Portal. [in Czech].
  22. Otáhal, M. (2012). Opoziční proudy v  české společnosti 1969-1989. Praha, P: Ústav pro soudobé dějiny AV ČR. [in Czech].
  23. Pospíšilová, T. & Štovíčková Jantulová, M. (2019). Příběhy budování občanského sektoru v České republice po roce 1989. Praha, P: Karolinum. [in Czech].
  24. Rakušanová, P. (2007). Povaha občanské společnosti v České republice v kontextu střední Evropy. Praha, P: SU AV ČR. [in Czech].
  25. Daniel, A. & Gluza, Z. (Eds.) (2019). Slovník disidentů. Přední osobnosti opozičních hnutí v komunistických zemích v letech 1956-1989.(1). Praha, P: Academia. [in Czech].
  26. Suk, J. (2017). Šest kapitol o disentu. Praha, P: Ústav pro soudobé dějiny AV ČR. [in Czech].