ІСТОРИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ТА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ПАРТІЇ АЛЬТЕРНАТИВА ДЛЯ НІМЕЧЧИНИ

Михайло Панасюк,

магістр історії,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Київ, Україна

ORCID: 0000-0002-5432-7637

 

Олександр Іванов,

канд. іст. наук, доц.,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Київ, Україна

ORCID: 0000-0002-0570-3448

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2024.27.7

 

Анотація.

На основі аналізу джерел – програмно-засадничих і передвиборчих документів партії Альтернатива для Німеччини (АдН), матеріалів громадсько-політичних ініціатив і утворень, що передували її створенню, опрацювання низки інформаційно-публіцистичних та статистичних матеріалів, враховуючи праці німецьких, британських, швейцарських та американських науковців, автори ставлять за мету висвітлити історичні передумови та безпосередні суспільно-політичні та соціально-економічні причини виникнення, етапи становлення та перші електоральні успіхи АдН на німецькій політичній арені.

Встановлено, що на території Німеччини після Другої світової війни поряд з ліберально-консервативними та соціал-реформістськими з’являється й низка право-популістських чи право-радикальних партій, розвиток яких відбувався трьома хвилями й був позначений законодавчими обмеженнями з боку держави, стигматизацією з боку суспільства, слабкістю внутрішньої організаційної структури та конкуренцією з боку правлячих партій, що призвело лише до тимчасових електоральних успіхів на локальному рівні.

Утворення нової право-популістської партії АдН було зумовлено передусім впливом європейської боргової кризи 2010 року та політикою порятунку Єврозони урядом Ангели Меркель. У статті детально розглядаються основні етапи зародження та становлення партії: утворення «Пленуму економістів» у 2010 році, «Союзу громадянської ініціативи» у 2012 році, політичного об’єднання «Виборча Альтернатива 2013» та власне самої партії у 2013 році. Аналізуються основні засадничі та програмні документи, в яких червоною ниткою проходить ідея виходу Німеччини з Єврозони та повернення до національної валюти.

Важливим чинником досягнення успіху АдН на початковому етапі її історії стала здатність партії об’єднати ту частину німецького суспільства, яка була скептично налаштована до інтеграційної європейської політики правлячих партій. Безумовно, криза біженців, яка охопила країни ЄС, а в найбільшій мірі Німеччину в середині 2015 року, надала потужний імпульс подальшому розвитку партії. Радикалізувавши свої програмні вимоги, АдН протягом кількох років змогла досягти сталих електоральних успіхів не лише на земельному, але й на федеральному рівнях.

Ключові слова: Альтернатива для Німеччини, Бернд Луке, міграційна криза, праві партії, євроскептицизм, Європейський Союз.

 

Надійшла до редколегії: 10.01.2024

Завантажити:

References:

  1. Hryms’ka, M. (2015). Osnovni etapy istoriyi krajnix pravyx politychnyx partij u pislyavoyennij Nimechchyni (na prykladi nacional-demokratychnoyi partiyi Nimechchyny). Visnyk Nacional’noho texnichnoho universytetu Ukrayiny «Kyyivs’kyj politexnichnyj instytut». Politolohiya. Sociolohiya. Pravo, 1/2(25/26), 76-82. Retrieved from: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/50946 [In Ukrainian].
  2. Ivanov, O., & Andriyevs’kyy, O. (2015). Al’ternatyva dlya Nimechchyny – partiya yevroskeptykiv u naypotuzhnishiy krayini EU. Visnyk Kyyivs’koho natsional’noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 1, 9–11. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ist_2015_1_4 [In Ukrainian].
  3. Ivanov O., & Jovenko A. (2009) Utvorennya nacional-demokratychnoyi partiyi Nimechchyny ta sproby yiyi utverdzhennya v politychnij systemi FRN (1964-1971 rr.). Sxid, 5(96), 68–73. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20936 [In Ukrainian].
  4. Ivanov, O., & Panasiuk, M. (2022). Al’ternatyva dlya Nimechchyny: evolyuciya novoyi politychnoyi partiyi FRN (2013–2022 rr.). Yevropeys’ki istorychni studiyi, 21, 41–68. Retrieved from: https://doi.org/10.17721/2524-048x.2022.21.4 [In Ukrainian].
  5. Martynov, A. (2016). Partiya Al’ternatyva dlya Nimechchyny: peredistoriya i mistse u spektri pravykh populists’kykh syl FRN. Ukrayina-Yevropa-Svit. (pp.139–145). Retrieved from: http://surl.li/qutqv [In Ukrainian].
  6. Kharlan, H. (2019). Yevropeys’ka intehratsiya v peredvyborchykh prohramakh politychnykh partiy FRN 2017 r. Yevropeys’ki istorychni studiyi, 14, 43–57. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eis_2019_14_6. [In Ukrainian].
  7. AfD will nicht zurück zur D-Mark. (2013, 18 May). Frankfurter Allgemeine Zeitung. Retrieved from: http://surl.li/qqhls [in German].
  8. AfD zählt 2800 Überläufer. (2013, 5 May). de. Retrieved from: https://www.n-tv.de/politik/AfD-zaehlt-2800-Uberlaeufer-article10590971.html [in German].
  9. Althoff, A. (2018). Right-wing populism and religion in Germany: Conservative Christians and the Alternative for Germany (AfD). Zeitschrift für Religion, Gesellschaft und Politik, 2(2), 335–363. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/s41682-018-0027-9 [Іn English].
  10. Aufruf an alle engagierten Bürgerinnen und Bürger! (2012). Bündnis Bürgerwille. Retrieved from: http://surl.li/qqhkh [in German].
  11. Berbuir, N., Lewandowsky, M., & Siri, J. (2014). The AfD and its Sympathisers: Finally a Right-Wing Populist Movement in Germany? German Politics, 24(2), 154–178. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/09644008.2014.982546 [Іn English].
  12. Biskamp, F. (2023). A societal shift to the right or the political mobilisation of a shrinking minority: Explaining rise and radicalisation of the AfD in Germany. International Journal of Public Policy, 1(1). Retrieved from: https://doi.org/10.1504/ijpp.2023.10060609 [Іn English].
  13. Bornschier, S. (2011). Why a right-wing populist party emerged in France but not in Germany: cleavages and actors in the formation of a new cultural divide. European Political Science Review, 4(1), 121–145. Retrieved from: https://doi.org/10.1017/s1755773911000117 [Іn English].
  14. Bundessatzung der Alternative für Deutschland. Parteitag Beschluss vom 14.04.2013. (2013, 14 April). Die Alternative für Deutschland. Retrieved from: http://surl.li/qqhju [in German].
  15. Bundestagswahl 2013. (2013). Der Bundeswahlleiter. Retrieved from: http://surl.li/qqgau [in German].
  16. Bundestagswahl 2017. (2017). Der Bundeswahlleiter. Retrieved from: http://surl.li/qqgwn [in German].
  17. Cora, S. (2013, 14 March). Alternative für Deutschland hat gute Argumente. Die Welt Online. Retrieved from: http://www.welt.de/114443647 [in German].
  18. Decker, F. (2020, 26 October). Etappen der Parteigeschichte der AfD. Bundeszentrale für politische Bildung. Retrieved from: http://surl.li/qqgxj [in German].
  19. Decker, F. (2008). Germany: Right-wing Populist Failures and Left-wing Successes. Twenty-First Century Populism, 119–134. Retrieved from: https://doi.org/10.1057/9780230592100_8 [Іn English].
  20. Decker, F., & Hartleb, F. (2007). Populism on Difficult Terrain: The Right- and Left-Wing Challenger Parties in the Federal Republic of Germany. German Politics, 16(4), 434–454. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/09644000701652466 [Іn English].
  21. Europawahl 2014. (2014). Der Bundeswahlleiter. Retrieved from: http://surl.li/qqgyk [in German].
  22. Faas, T. (2010, 26 September). Noch einmal: Über das (erhebliche) Protest-Potenzial einer (möglichen) Sarrazin-Partei. Zeit Online. Retrieved from: http://surl.li/qqgzo [in German].
  23. Gebhardt, R. (2013). Eine „Partei neuen Typs“? Die Alternative für Deutschland. Forschungsjournal Soziale Bewegungen, 26(3), 86–91. Retrieved from: https://doi.org/10.1515/fjsb-2013-0322 [in German].
  24. Gründungsaufruf an alle deutschen Hochschullehrer für Volkswirtschaftslehre. (2010). Plenum der Ökonomen. Retrieved from: http://surl.li/qqhav [in German].
  25. Gründungsaufruf Wahlalternative 2013. Aufruf. (2013). Wahlalternative 2013. Retrieved from: http://surl.li/qqhbt [in German].
  26. Häusler, A. (2013). Die «Alternative für Deutschland» – eine neue rechtspopulistische Partei? Materialien und Deutungen zur vertiefenden Auseinandersetzung. Studie der Heinrich-Böll-Stiftung. Retrieved from: http://surl.li/qqhcp [in German].
  27. Landtagswahl Brandenburg 2014. (2014, September 14). Retrieved from: http://surl.li/qqhcv [in German].
  28. Landtagswahl Hessen 2013. (2013, September 22). Retrieved from: http://surl.li/qqhde [in German].
  29. Landtagswahl Mecklenburg-Vorpommern 2016. (2016, 4 September). Retrieved from: http://surl.li/qqhdo [in German].
  30. Landtagswahl Niedersachsen 2013. (2013, 20 January). Retrieved from: http://surl.li/qqhgl [in German].
  31. Landtagswahl Sachsen 2014. (2014, 31 August). Retrieved from: http://surl.li/qqhgp [in German].
  32. Landtagswahl Sachsen-Anhalt 2016. (2016, 13 March). Retrieved from: http://surl.li/qqhhi [in German].
  33. Landtagswahl Thüringen 2014. (2014, 14 September). Retrieved from: http://surl.li/qqhhq [in German].
  34. Lees, C. (2018). The ‘Alternative for Germany’: The rise of right-wing populism at the heart of Europe. Politics, 38(3), 295–310. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/0263395718777718 [Іn English].
  35. Lewandowsky, M. (2012). Rechtspopulismus als Herausforderung für die Demokratie in der Bundesrepublik Deutschland. In Demokratie in Deutschland (pp. 389–411). VS Verlag für Sozialwissenschaften. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/978-3-531-94305-3_18 [in German].
  36. Mudde, C. (2018). Die Republikaner. In The ideology of the extreme right. (pp. 31–59). Manchester University Press. Retrieved from: https://doi.org/10.7765/9781526137753.00007 [Іn English].
  37. Niedermayer, O. (2014). Der Aufstieg der Alternative für Deutschland. Revue d’Allemagne et des pays de langue allemande, 46(1), 231–241. Retrieved from: https://doi.org/10.4000/allemagne.1445 [in German].
  38. Niedermayer, O. (2014). Eine neue Konkurrentin im Parteiensystem? Die Alternative für Deutschland. In Die Parteien nach der Bundestagswahl 2013 (pp. 175–207). Springer Fachmedien Wiesbaden. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/978-3-658-02852-7_8 [in German].
  39. Patton, D.F. (2017). The Alternative for Germany’s radicalization in historical-comparative perspective. Journal of Contemporary Central and Eastern Europe, 25(2), 163–180. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/25739638.2017.1399512 [Іn English].
  40. Plickert, P. (2013, April 11). Anti-Euro-Partei wächst rasant. Frankfurter Allgemeine Zeitung. Retrieved from: http://surl.li/qqgbx [in German].
  41. Plickert, P. (2011, 24 February). Ökonomen gegen größeren Euro-Rettungsschirm. Frankfurter Allgemeine Zeitung. Retrieved from: http://surl.li/qqhil [in German].
  42. Priester, K. (2019). Die Alternative für Deutschland. Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, 67(3), 443–453. Retrieved from: https://doi.org/10.1515/vfzg-2019-0027 [in German].
  43. Scholz K.-A. (2013, 14 April). Alternative für Deutschland? Deutschewelle. Retrieved from: http://surl.li/qqhip [in German].
  44. Vertrag über die Arbeitsweise der Europäischen Union (AEUV). dejure.org. (n.d.). Retrieved from: https://dejure.org/gesetze/AEUV [in German].
  45. Wahlprogramm (2013, 14 April). Die Alternative für Deutschland. Retrieved from: http://surl.li/qqhji [in German].