DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2024.27.1 

 

Анотація.

У статті розглянуто вплив підписання засадничої для ЄС Маастрихтської угоди 1992 р. на політичні та економічні процеси в Італії у 1990-ті рр. Перехід від ЄЕС до нової форми європейської інтеграції був предметом загального політичного консенсусу. Було піднято питання про вплив європейської інтеграції на скандал 1992–1994 рр. «Чисті руки», який характеризувався низкою судових процесів проти відомих посадовців та завершився крахом старої політичної системи Першої республіки, внаслідок чого в Італії вперше був створений «технічний уряд» під управлінням колишнього голови Банку Італії К. А. Чампі – своєрідна тимчасова адміністрація, яка запустила механізм впровадження реформ ЄС. Одночасно з цим в Італії консолідувався блок новостворених євроскептичних партій, який одержав перемогу на парламентських виборах, в результаті чого в 1994 р. був сформований уряд під проводом С. Берлусконі. Незважаючи на декларовані цим урядом антиєвропейські заяви, йому не вдалося зупинити процес європейської інтеграції.

Після краху уряду С. Берлусконі у 1996 р. до влади прийшла проєвропейська коаліція «Оливковке дерево» на чолі з Р. Проді. Таким чином, у політичній системі Другої республіки (1994 р. – т.ч.) питання європейської інтеграції стало основним маркером розділу між різними політичними силами, які втратили характер масових ідеологічних партій XX ст. і перетворилися на нестійкі персоналістські проєкти. Урядам «Оливкового дерева» вдалося надати нового імпульсу євроінтеграційним реформам, головною з яких було введення євро замість національної валюти – ліри. Ця реформа сприймалася як можливість оновлення Італійської республіки за рахунок зміцнення державного апарату, програми приватизації державного сектору економіку та більш обережної бюджетної політики. Дозвіл від ЄС на перехід до євро з 1999 р. засвідчив, що, незважаючи на труднощі політичного та економічного характеру, Італії вдалося провести ключові реформи, а з введенням євро замість національної валюти європейська інтеграція країни стала незворотнім процесом.

Ключові слова: Італія, Італійська Республіка, європейська інтеграція, Європейський Союз (ЄС), євроскептицизм, євро, політична трансформація.

 

Надійшла до редколегії 20.01.2024

---

Завантажити

---

References:

1. Vdovychenko, V.A. (2012). Vzayemozv’yazok atlantyzmu ta yevropeyizmu u zovnishnij polityci Italiyi (1992–2001 rr.). Mizhnarodni zv’yazky Ukrayiny: naukovi poshuky i znaxidky: mizhvid. zb. nauk. pr, (21), 244–265. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188249 [in Ukrainian].
2. Vdovychenko, V.A. (2013). Yevropejs”kyj konsensus v italijs”komu suspil”stvi: buty chy ni. Zovnishni spravy, 9, 22–25. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zovsp_2013_9_9 [in Ukrainian].
3. Vdovychenko, V.A. (2013). Rol” Italiyi u procesi pidhotovky ta pidpysannya Maastryxts”koho dohovoru (1989–1992). Gileya: naukovyj visnyk, 77, 118–122. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2013_77_37 [in Ukrainian].
4. Volonyc”, В.С., Nikol”chenko, Y.М., & Paxomenko, P.  (2017). Istoriya Italiyi (vid antychnosti do s”ohodennya). TOV “PPNS” [in Ukrainian].
5. Kalytchak, R.H. (2003). Italijs”kyj rehionalizm u konteksti yevropejs”kyx intehracijnyx procesiv [Doctoral dissertation, L”vivs”kyj nacional”nyj un-t im. Ivana Franka] [in Ukrainian].
6. Kukotenko, O.O. (2007). Evolyuciya zovnishn”oyi polityky Italiyi v rehioni Blyz”koho Sxodu j Seredzemnomor’ya u postbipolyarnyj period. Naukovi Zapysky Vinnyc”Koho Derzhavnoho Pedahohichnoho Universytetu Imeni Myxajla Kocyubyns”Koho, 16, 180–187. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_ist_2009_16_37 [in Ukrainian].
7. van Middelaar, L. (2018). Perekhid do Yevropy: Yak kontynent stav soiuzom (O. Panych, Trans.). Kyiv: Dukh i Litera (Original work published 2009). [in Ukrainian].
8. Sribnyak, I.V. (2019). Italiya/Italia: korotkyj narys istoriyi. Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/27567/1/I_Sribnyak_Italia_2019_IFF.pdf [in Ukrainian].
9. Anderson, P. (2014, 14 January). The Italian Disaster. London Review of Books. Retrieved from: https://www.lrb.co.uk/the-paper/v36/n10/perry-anderson/the-italian-disaster [in English].
10. Boltho A. (2013). Italy, Germany, Japan: From Economic Miracles to Virtual Stagnation. The Oxford Handbook of the Italian Economy Since Unification (pp. 108–133). Oxford University Press. [in English].
11. Della Sala, V. (2015). Gli esami non finiscono mai: Italy and the European Union. The Oxford Handbook of Italian Politics (pp. 697–708). Oxford University Press. [in English].
12. Fabbrini, S., & Piattoni, S. (2006). Italy in the European Union: the Transformation of National Interest in a Compound Polity. Zeitschrift für Staats- und Europawissenschaften, 4 (2), 223–241. Retrieved from: https://doi.org/10.1515/ZSE.2006.012 [in English].
13. Fabbrini, S. (2000). Political Change without Institutional Transformation: What Can We Learn from the Italian Crisis of the 1990s? International Political Science Review, 21(2), 173–196. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/0192512100212004 [in English].
14. Ferrera, M., & Jessoula M. (2015). The Reform Cycle of the 1990s and 2000s. The Oxford Handbook of Italian Politics (pp. 510–517). Oxford University Press. [in English].
15. Hopkin, J. (2015). Bipolarity (and After). The Oxford Handbook of Italian Politics (pp. 325–340). Oxford University Press. [in English].
16. Padoa-Schioppa, T. (2001). Italy and Europe: A Fruitful Interaction. Daedalus, 130(2), 13–44. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/20027695 [in English].
17. Rhodes, M. Tangentopoli – More than 20 years on (2015). The Oxford Handbook of Italian Politics (pp. 309–324). Oxford University Press. [in English].
18. Telò, M. Italy’s interaction with the European project, from the First to the Second Republic: Continuity and change. Comparative European Politics, 13 (3), 296–316 (2013). Retrieved from: https://doi.org/10.1057/cep.2012.45 [in English].