DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2026.33.7

Анотація. Метою статті є простеження історичної трансформації проблеми Лінії Дюранда: від колоніального розмежування до гострої кризи між Афганістаном і Пакистаном, а також аналіз її вирішального впливу на геополітичні вектори обох держав та регіональну безпеку в контексті транскордонної мобільності пуштунських племен. Актуальність дослідження зумовлена тривалим і невирішеним характером конфронтації, що триває дотепер і прямо впливає на стабільність у Південній та Центральній Азії.

Методологія дослідження. Методологічна основа статті базується на принципах історизму, системності та науковості. Були застосовані історико-порівняльний, хронологічний, а також структурно-функціональний методи для аналізу міжнародних договорів та спеціалізованої літератури. Наукова новизна даного дослідження полягає у спробі комплексного аналізу історичної трансформації проблеми Лінії Дюранда, що дозволяє виявити та оцінити взаємозв’язок між етнонаціоналістичною іредентистською ідеологією Афганістану та концепцією «стратегічної глибини» Пакистану, а також показати, як транскордонна мобільність пуштунів використовувалася і впливала на безпекову політику обох держав у різні історичні періоди.

Висновки. У статті простежено, що Лінія Дюранда (1893 р.), виникнувши в межах «Великої Гри», була знівельована ігноруванням етнографічного фактора розселення пуштунів. Встановлено, що після проголошення незалежності Пакистану у 1947 році питання кордону стало екзистенційним для обох держав: ідеологія панісламізму Пакистану (об’єднання на основі релігії) зіткнулася з афганським етноцентричним іредентизмом (правом пуштунів на самовизначення). Показано, що у відповідь на економічну блокаду Пакистану та політику «One-Unit» Афганістан офіційно відмовився від визнання кордону (рішення Лойя-джирги 1949 р.) і був вимушений зблизитися з СРСР, що визначило його геополітичний вектор у 1950–1960-х роках. Проаналізовано, що радянське вторгнення 1979 року перетворило Лінію Дюранда на «прозорий» фронтир, який Пакистан свідомо використовував як плацдарм для підготовки моджахедів. Виявлено, що, попри критичну фінансову та військову залежність, усі політичні режими в Афганістані категорично відмовлялися від легітимізації Лінії Дюранда. Підкреслено, що політика «прозорості» кордону, хоч і була спрямована на забезпечення лояльного Кабула, призвела до побічних наслідків для Пакистану — поширення радикалізму та ерозії суверенітету у прикордонних районах. Акцентовано, що під час «американського періоду» (2001–2021) напруженість зросла через односторонній проєкт Пакистану з будівництва прикордонного огородження. Зроблено висновок, що Лінія Дюранда залишається «відкритою раною» регіональної політики, символізуючи зіткнення історичної пам’яті, етнічної єдності пуштунів та безпекових інтересів Пакистану.

Ключові слова: Велика Британія, Афганістан, Пакистан, міжнародні відносини, колоніалізм, регіональні конфлікти, Лінія Дюранда.

Надійшла до редколегії 17.10.2025

Завантажити

References:

1. Bordilovska, O.A. (2025). Pushtunske pytannia v konteksti pakystanskykh realii: istoriia ta suchasnist. Skhidnyi svit, 1, 5–22. https://doi.org/10.15407/orientw2025.01.005 [In Ukrainian].
2. 1,100km trench built alongside Pak–Afghan border in Balochistan. (2016, June 20). The Express Tribune. Retrieved from: https://tribune.com.pk/story/1126353/1100km-trench-built-alongside-pak-afghan-border-balochistan [In English].
3. Harshé, R., & Tripathi D. (Eds.). (2022). Afghanistan in Transition: From Taliban to Taliban. [In English].
4. Agreement between Amir Abdur Rahman Khan and Sir Henry Mortimer Durand, November 12, 1893. (1933). In C. U. Aitchison (Ed.), A Collection of Treaties, Engagements and Sanads Relating to India and Neighbouring Countries (Vol. XIII, pp. 256–258). Government of India Central Publication Branch. https://archive.org/details/pli.kerala.rare.162511/page/255/mode/2up [In English].
5. Crews, D.R. (2015). Afghan modern: The history of a global nation. Belknap Press of Harvard University Press. [In English].
6. Devasher, T. (2022). The Pashtuns: A contested history. HarperCollins Publishers India. [In English].
7. Dupree, L. (1980). Afghanistan. Princeton University Press. [In English].
8. Gregory, S. (2014). The view across the Durand Line: Pakistan’s perspectives in Afghanistan, NATO drawdown, and the prospects for a post-transition peace. Central Asian Affairs, 1(1), 90–107. [In English].
9. Hussain, R. (2005). Pakistan and the emergence of Islamic militancy in Afghanistan. [In English].
10. Kayathwal, M.K., & Kayathwal,K. (1994). Pak–Afghan relations: Durand Line issue. Indian Journal of Asian Affairs, 7(2), 37–46. [In English].
11. Khan, A., & Wagner, C. (2022). The changing character of the Durand Line. Strategic Studies, 19–32. [In English].
12. Lambah, S.K. (2011). The Durand Line. Aspen Institute India. [In English].
13. Lieven, A. (2011). Pakistan: A hard country. Allen Lane; PublicAffairs. [In English].
14. Official records of the 2nd session of the General Assembly, plenary meetings: verbatim record, 16 September – 29 November 1947. (1947). (Vol. 1: 80th–109th meetings). UNA(01)/R3. https://digitallibrary.un.org/record/646655?v=pdf [In English].
15. Omrani, B., & Ledwidge, F. (2009). Rethinking the Durand Line. The RUSI Journal, 154(5), 48–56. https://doi.org/10.1080/03071840903411988 [In English].
16. Omrani, B. (2009). The Durand Line: History and problems of the Afghan–Pakistan border. Asian Affairs, 40(2), 177–195. https://doi.org/10.1080/03068370902871508 [In English].
17. Parkes, A. (2019). Considered chaos: Revisiting Pakistan’s ‘strategic depth’ in Afghanistan. Strategic Analysis, 43(4), 297–309. https://doi.org/10.1080/09700161.2019.1625512 [In English].
18. Poya, F. (2020). Status of Durand Line under international law: An international law approach to the Pakistan–Afghanistan frontier dispute. Journal of Borderlands Studies, 35(2), 227–241. https://doi.org/10.1080/08865655.2019.1646147 [In English].
19. Shroder, J.F. (2014). Natural resources in Afghanistan: Geographic and geologic perspectives on centuries of conflict. Elsevier/Academic Press. [In English].
20. Siddiqi, H.A. (2023). Pak–Afghan border: Assessing Pakistan’s foreign policy towards Afghanistan during Ashraf Ghani era (2014–2020). Pakistan Journal of International Affairs, 6(3), 116–130. https://doi.org/10.52337/pjia.v6i3.883 [In English].
21. Siddique, A. (2014). The Pashtun question: The unresolved key to the future of Pakistan and Afghanistan. Hurst & Company. [In English].
22. Stephan, M. (2009). Civilian jihad: Nonviolent struggle, democratization, and governance in the Middle East. Palgrave Macmillan. [In English].
23. Weaver, M.A. (2002). Pakistan: In the shadow of jihad and Afghanistan. Farrar, Straus and Giroux. [In English].
24. Weinbaum, M.G. (1994). Pakistan and Afghanistan: Resistance and reconstruction. Westview Press; Pak Book Corporation. [In English].