ЛІВОРАДИКАЛЬНА АГІТАЦІЯ ТА ДИВЕРСІЙНИЙ РУХ У ВОЛИНСЬКОМУ ВОЄВОДСТВІ ПОЛЬЩІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1920-Х РОКІВ

Наталія Петрушко,

аспірантка,

Волинський національний університет імені Лесі Українки,

Луцьк, Україна

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2024.29.14

 

Анотація. Стаття присвячена дослідженню ліворадикальної агітації та диверсійного руху у Волинському воєводстві Польщі у першій половині 1920-х років. Дії більшовицького уряду були спрямовані на підривання авторитету польської влади у волинському регіоні та активне вербування локального населення до участі в революційному русі. Аналізується вплив більшовицької агітації на представників різних соціальних груп та їх безпосередню взаємодію.

Для дестабілізації безпекової ситуації на теренах Волинського воєводства у зазначений період залучалися різні диверсійні угрупування, які здійснювали протиправні акції та терористичні дії супроти місцевого населення. Варто відзначити, що природній ландшафт Волині створював сприятливі умови для проведення більшовиками партизанської діяльності проти польської влади та утруднював роботу її правоохоронних органів. Недостатня кількість кваліфікованих кадрів, зброї та транспортних засобів теж впливала на ефективність роботи польської поліції.

Поза активним здійсненням класичних диверсій, значущим елементом стратегії підривної діяльності стали операції інформаційно–психологічного спрямування. Пропагандистським прийомом ефективного впливу на світогляд та погляди громадян було поширення ідеологічної літератури: газет, брошур, листівок, оголошень тощо. Окрім цього, системну роботу із залучення населення до комуністичного руху проводили й більшовицькі агітатори. 

Особливо небезпечним явищем було поширення більшовицької ідеологічної кампанії серед військовослужбовців. Це створювало потенційну загрозу для стабільності та безпеки існування польської держави, оскільки під впливом комуністичних ідей, представники збройних сил могли стати небажаними учасниками революційних або ж простестних дій.

Для більшовицького уряду територія Волинського воєводства була інструментом для поширення комуністичних ідей. Підривна діяльність більшовиків сприяла погіршенню безпекової ситуації не лише на території Волині, але й у Польщі загалом. Це, у свою чергу сприяло зростанню внутрішньої політичної напруженості, що негативно впливало на загальну стабільність держави.

Ключові слова: Волинь, Польща, більшовики, диверсія, агітація, безпека.

Надійшла до редколегії: 20.07.2024

Завантажити статтю:

References:

  1. Hon, M. (2006). Osoblyvosti mizhetnichnoi vzaiemodii v konteksti politychnykh protsesiv na zakhidnoukrainskykh zemliakh u mizhvoiennyi period. Rivne: Volynski Oberehy. [In Ukrainian].
  2. Kupchyk, O. (2005). Volyn u eksporti bilshovytskoi revoliutsii do krain Yevropy (1920–ti roky). Ukrainica Polonica, (2), 43–47. [In Ukrainian].
  3. Kucherepa, M. (1998). Natsionalna polityka Druhoi Rechi Pospolytoi shchodo ukraintsiv (1919–1939 rr.). Ukraina–Polshcha: vazhki pytannia: materialy II mizhnarodnoho seminaru istorykiv «Ukrainsko-polski vidnosyny v 1918–1947 rr.», 1–2. [In Ukrainian].
  4. Razyhraiev, O. (2017). Volynske voievodstvo v konteksti polsko-radianskykh vzaiemyn: hlobalni ta rehionalni vymiry bezpeky (1921–1925 rr.). Istorychni paraleli z suchasnoiu sytuatsiieiu na Skhodi Ukrainy. Ukrainskyi istorychnyi zbirnyk, (19), 211–229. [In Ukrainian].
  5. Razyhraiev, O. (2012). Polska derzhavna politsiia na Volyni u 1919–1926 rokakh. Lutsk: DP «Volynski starozhytnosti». [In Ukrainian].
  6. Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti, m. Lutsk (DAVO), f. 1, op. 2, spr.
  7. DAVO, f.1, op. 2, spr.13.
  8. DAVO, f. 1, op. 2, spr. 84.
  9. DAVO, f. 1, op. 2., spr. 208.
  10. DAVO, f. 1, op. 2, spr. 831.
  11. DAVO, f. 45, op. 1, spr. 77.
  12. DAVO, f. 45, op 1, spr. 157.
  13. DAVO, f. 46, op. 9, spr. 6.
  14. DAVO, f. 46, op. 9, spr. 10.
  15. DAVO, f. 46, op. 9, spr. 45.
  16. DAVO, f. 46, op. 9a, spr. 59.
  17. DAVO, f. 46, op. 9, spr. 136
  18. Afera szpiegowska. (1924). Życie Wołynia, (10), 1–16. Tryb dostępu: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/300948/edition/287934/content (Data dostępu: 01.02.2024). [In Polish].
  19. Bandyta Domański. (1924). Życie Wołynia, (14), 1–16. Tryb dostępu: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/300951/edition/287937/content (Data dostępu: 15.03.2024). [In Polish].
  20. Bandyta Domański w nowej roli. (1925). Życie Wołynia, (9), 1–20. Tryb dostępu:https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/300991/edition/287978/content (Data dostępu: 15.03.2024). [In Polish].
  21. Cichoracki, P. (2012). Stołpce – Łowcza – Leśna 1924. II Rzeczpospolita wobec najpoważniejszych incydentów zbrojnych w województwach północno-wschodnich. Wydawnictwo LTW. [In Polish].
  22. Mędrzecki, W. (1988). Województwo wołyńskie (1921–1939). Elementy przemian cywilizacyjnych, społecznych i politycznych. Zakład Narodowy im. Ossolińskich. [In Polish].
  23. Nowa odmiana napadów. (1925). Życie Wołynia, (4), 1–20. Tryb dostępu: https://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/publication/300987/edition/287974/content. (Data dostępu: 15.03.2024). [In Polish].