Андрій Шевченко,
канд. іст. наук
громадське об’єднання «Краєвєд», Одеса, Україна
ORCID iD: http://orcid.org/0000-0002-7555-7239
DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2022.21.9
Анотація. У статті проаналізовані основні міжнародні акти, договори, конвенції, що регулювали комерційне судноплавство у Нижньому Дунаї у ХІХ – початку ХХ ст. Значної уваги приділено періодизації та особливостям міжнародної дипломатії відносно комерційного судноплавства по Дунаю.
Розглянуто заходи європейських держав задля впровадження єдиного правого режиму та гарантій безпеки судноплавства Дунаєм. Проаналізовані намагання Російської імперії встановити політичну, економічну та правову гегемонію в європейській міжнародній судноплавній торгівлі. Досліджено процес створення Європейської дунайської комісії (далі – ЄДК) та її місця у розгортанні міжнародного судноплавства в регіоні.
До середини ХІХ ст. найчастіше застосовувалася двохстороння дипломатія, спрямована на посилення присутності європейський країн на Дунаї. Англія, Австрія, Росія фактично нав’язували свої умови Османській імперії щодо судноплавства та торговельних відносин. Російська імперія Бухарестським (1812), Андріанопільським (1829) миром та Аккерманською конвенцію 1826 р. майже монополізувала свою присутність на Нижньому Дунаї, що викликало незадоволення провідних європейських країн. Тому з середини ХІХ ст. зусилля європейських країн (зокрема Англії, Франції, Австрії) були спрямовані на витіснення Росії не лише з Дунаю, а з Буджацького регіону та створення міжнародної комісії (ЄДК), яка б регулювала комерційне судноплавство. Поразка Росії у Кримській війні 1853 –1856 рр. та втрата дунайської частини Буджака тимчасово витіснила її з дунайського регіону. Правовою альтернативою стала діяльність ЄДК, яка була чітко регламентована міжнародними договорами та конвенціями. Окрім регулювання судноплавного режиму, ЄДК займалася питанням карантину, облаштування судноплавних каналів, правового режиму в зоні відповідальності.
Навіть перемога у російсько-турецькій війні 1877–1878 рр. не змогла повернути Росії її колишню присутність у повній мірі. Певним компромісом стали домовленості 1878–1883 рр. за якими Росія повертала собі дунайську частину Буджака та Кілійське гирло, а повноваження ЄДК поширювалися на весь Нижній Дунай.
До 1918 р. контроль за судноплавними шляхами продовжила здійснювати Європейська дунайська комісія, яка в свою чергу також не враховувала інтереси новоутворених дунайських держав (Румунії, Сербії, Болгарії).
Ключові слова: Дунай, судноплавство, навігація, торгівля, Буджак, ЕДК, конвенція.
Надійшла до редакції: 17.01.2022
Завантажити статтю:
Список використаних джерел:
- Hryneveckyj, S.R. (2009). Dunajskaya эncyklopedyya: v 2-x t. T.1. A–K. M.: Mezhdunar. Otnoshenyya [in Russian].
- Hureev, S.A. (1979). Mezhdunarodnoe torhovoe sudoxodstvo: (Mezhdunarodno-pravovыe problemы). M.: Mezhunar. Otnoshenyya [in Russian].
- Dunajskaya komyssyya y dunajskoe sudoxodstvo (2004). Budapesht: Dunajskaya Komyssyya [in Russian].
- Efymenko, A. P. (1998). Mezhdunarodno – pravovoj rezhym Dunaya: aspektы sudoxodstva y oxranы okruzhayushhej sredы. K. [in Russian].
- Kryvcov, Y. (1983, 22 sentyabrya). Rehulyarnomu russkomu mezhdunarodnomu sudoxodstvu na Dunae – 100 let. Ot ystokov – v budushhee. Sovetskyj Yzmayl, 2. [in Russian].
- Martens, F.F. (1878). Sobranye Traktatov y Konvencyj, zaklyuchennыx Rossyej s ynostrannыmy derzhavamy: Tom IV. Chast” 1. Traktatы s Avstryej : v 15 t. Typohrafyya Mynysterstva Putej Soobshhenyya [in Russian].
- Sbornyk dejstvuyushhyx traktatov, konvencyj y druhyx mezhdunarodnыx aktov, ymeyushhyx otnoshenye k voennomu moreplavanyyu (1901). S.-Pb.: Typ. Mor. m-va [in Russian].
- Sbornyk dohovorov Rossyy s druhymy hosudarstvamy, 1856–1917 (1952). M.: Hospolytyzdat [in Russian].
- Sovetskaya ystorycheskaya эncyklopedyya (1961): v 12 t. M.: Sov. эncykl. [in Russian].
- Fandykov, P.H. (1955). Mezhdunarodno-pravovoj rezhym Dunaya: Ystorycheskyj ocherk. M.: Hosyuryzdat [in Russian].
- Forshteter, A.L. (1980). Dunaj kak mezhdunarodnaya reka. M. [in Russian].