Трансатлантичне стратегічне партнерство і криза в Україні

Оксана Мітрофанова

Кандидат політичних наук, старший науковий співробітник відділу трансатлантичних досліджень Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»

УДК 327(73+4)

DOI: http://doi.org/10.17721/2524-048X.2015.01.178-189

Події в Україні 2014-2015 рр. спонукали лідерів країн НАТО до опрацювання стратегії взаємодії для владнання української кризи та створення нової архітектури європейської безпеки. Перебіг подій в черговий раз висвітлив, по-перше, проблематичність вироблення спільної позиції, по-друге, поставив питання про її ефективність.

Досліджуються концепції країн НАТО щодо кризи в Україні, відмінність у підходах різних акторів та державних діячів щодо допомоги Україні та оцінці гіпотетичної загрози власним державам, висвітлюються труднощі становлення спільної позиції країн Північноатлантичного альянсу.

Трансатлантичне стратегічне партнерство покликане, насамперед, гарантувати безпеку членів Північноатлантичного альянсу. Криза в Україні наразі не стосується безпеки країн-членів блоку, проте викликає питання щодо трансатлантичної солідарності у разі поширення зони конфлікту та одностайності в оцінці ризиків та методів впливу на Росію. Якщо країни-члени НАТО продемонстрували свою єдність у бажанні захищати кордони альянсу та посилили свою військову складову на східному кордоні НАТО, то в підходах щодо санкцій та методів допомоги Україні немає однієї позиції навіть всередині окремих країн. Країни, розташовані на Сході НАТО, стурбовані гіпотетичною ймовірністю поширення конфлікту на власну територію, тоді як держави на заході сподіваються, що агресія Росії їх не чіпатиме. До того ж, ядерні країни покладаються ще й на власну ядерну зброю як елемент стримування. У країнах НАТО є як прихильники надання зброї Україні, так і противники, не говорячи вже про представників потужного бізнесу, які лобіюють відміну санкцій заради власного прибутку. Показово, що трансатлантичне стратегічне партнерство виявилося міцним у гарантуванні оборони країн НАТО, заради чого власне і була створена дана організація в 1949 році. Свою роль в трансатлантичній співпраці відіграє і особистість керманичів держав НАТО. Відданість трансатлантичному стратегічному партнерству чи отриманню прибутків власною державою може вирішуватися на певному етапі окремою людиною, як у випадку постачання «Містралів» Францією Росії.

Ключові слова

Будапештський меморандум, ЄС, НАТО, США, трансатлантичне партнерство, Україна.

Завантажити статтю

Список використаних джерел та літератури

  1. Терех Н. Франсуа Олланд: «Если мы не сумеем добиться полноценного перемирия, то сработает сценарий под названием война» [Электронный ресурс] / Н. Терех. – Режим доступа: http://fakty.ua/
  2. Украинский генерал высказал возмущение позицией Меркель [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://obozrevatel.com/
  3. Robertson G. Agenda : former NATO boss Lord Robertson [Електронний ресурс] / G. Robertson. – Режим доступу: http://www.heraldscotland.com/
  4. Терех Н. Франсуа Олланд: «Если мы не сумеем добиться полноценного перемирия, то сработает сценарий под названием война» [Електронний ресурс] / Н. Терех. – Режим доступа: http://fakty.ua/
  5. Arjakovsky A. Russie-Ukraine: de la guerre à la paix? Entretien avec A. Arjakovsky [Електронний ресурс] / A. Arjakovsky, P. Verluise. – Режим доступа: http://www.diploweb.com/
  6. Минские соглашения не продержатся и неделю или свиньи начнут летать – сенатор Маккейн [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.facenews.ua/
  7. Сенатори США: Західні лідери потурають Путіну і легітимізують поділ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zik.ua/
  8. Толстов С. Координація політики США та ЄС у реагуванні на українську кризу [Електронний ресурс] / С. Толстов. – Режим доступу: http://uaforeignaffairs.com/
  9. Лазарева А. У режимі флюгера. Що об’єднує ультралівих і ультраправих у Франції / А. Лазарева // Український тиждень. – 2015. – №13(385). – С. 30.