Причини радикалізації студентського руху в ФРН у 1960-х роках і утворення терористичної організації Фракція Червоної армії (РАФ)

Олександр Андрієвський

Студент-магістр Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Олександр Іванов

Кандидат історичних наук, доцент Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК 94 (430.1) : 329.78

DOI http://doi.org/10.17721/2524-048X.2017.06.64-83

Анотація

На основі аналізу опублікованих документів діяльності ліворадикальної молодіжної організації ФРН кінця 1960-х – 1970-х років «Фракція Червоної Армії» (маніфести, брошури, листівки тощо), статей однієї з лідерів цієї організації Ульріки Майнхоф у журналі «Конкрет», матеріалів німецької періодичної преси того часу та інших джерел, а також спираючись на наукові праці німецьких, американських та вітчизняних дослідників, автори висвітлюють внутрішні фактори та міжнародні умови, які сприяли появі та розгортанню діяльності цієї терористичної організації. Основними внутрішніми причинами радикалізації німецької молоді, і в першу чергу студентства, наприкінці 60-х років, була антипатія молоді до «конформізму» старшого покоління загалом, і політиків цієї генерації зокрема, адже для багатьох молодих людей уряди К.Аденауера, а потім К.-Г. Кізінгера асоціювалися із реабілітацією колишніх нацистів, а в їх політиці вбачалась небезпека наступу на демократію, реставрації авторитаризму та мілітаризму. По-друге, популярні серед студентської молоді погляди «нових лівих» відображали, хоча дуже часто і перебільшували соціальні проблеми Німеччини того часу: трудову міграцію, конфлікти між об’єднаннями працедавців та профспілками тощо. Насамкінець, важливу роль відіграли безпосередні події, які стали приводом для створення різних радикальних груп та початку їх нелегальної діяльності: це передусім прийняття великою коаліцією «надзвичайних законів» й протести проти них молоді, розгін поліцією демонстрації студентів і вбивство одного з них Бенно Онезорге, замах на лідера ліворадикального студентського руху Руді Дучке та ін.

В умовах біполярного розколу світу та розгортання Холодної війни німецька молодь орієнтувалася на американський молодіжний рух, перейнявши від нього антивоєнне спрямування. Майбутні німецькі «міські партизани» надихалися образами також революціонерів та політиків з країн «третього світу» (Че Гевари, Мао Цзе-дуна, Хо Ши Міна). При цьому вони доволі стримано ставилися до СРСР, не вважаючи його за зразок соціалізму і віддаючи перевагу маоїстському Китаю (оскільки на той момент ще не було нічого відомо про сутність «культурної революції» та про репресивний бік політики Мао) або Кубі. Утім частково керівництву НДР, за яким стояв Радянський Союз, було вигідно і частково вдавалося за допомогою спецслужб впливати на розпалювання ліворадикальних протестів, маючи на меті підтримувати хаос та дестабілізувати ситуацію у ФРН на тлі Холодної війни.

Ключові слова

Фракція Червоної Армії (RAF), ФРН, ліворадикальний студентський рух.

Завантажити статтю

Список використаних джерел та літератури

1. Левое студенческое движение в странах капитала / [ред. С.С. Салычев]. – М.: Наука, 1976. – 311 с.

2. Грачев А.С. Поражение или урок? Об опыте и последствиях молодёжных и студенческих выступлений 60-х-70-х гг. на Западе /А.Грачев. – М.: Молодая гвардия, 1977. – 224 с.

3. Мяло К. Г. Под знаменем бунта: Очерки по истории и психологии молодежного протеста 1950-1970-х гг. /К.Мяло. – М.: Молодая гвардия, 1985. – 290 с.

4. Гусєва Н. Ю, Іванов О. Ф. Боротьба навколо прийняття надзвичайних законів та її вплив на розвиток молодіжного руху у ФРН в 1966-1968 роках / Н. Гусєва, О. Іванов // Схід: Аналітично-інформаційний журнал. – Донецьк, 2007. – № 5 (83). – C. 74-79.

5. Гусєва Н. Ю. Руді Дучке та його місце в історії молодіжного руху ФРН у 1960-х роках / Н.Гусєва // Історичний журнал. – Київ, 2008. – № 1 (37). – C. 37–46.

6. Aust S. Der Baader Meinhof Komplex / S.Aust. – München: Goldmann Verlag, 1998. – 457 p.

7. Smith J., Moncourt A. The Red Army Fraction, a Documentary History: Volume 1: Projectiles for the People / J.Smith, A.Moncourt. – Brooklyn, NY: Kersplebedeb and PM Press, 2009. – 693 p.

8. Becker J. Hitler’s Children: The Story of the Baader-Meinhof Terrorist Gang / J.Becker. – Bloomington: AuthorHouse, 2014. – 405 p.

9. Вейг Т. Телемечтатели. Фракция Красной Армии /Т. Вейг. – Гродно: «Гродненская типография», 2004. – 128 с.

10. Майнхоф У. От протеста – к сопротивлению. Из литературного наследия городской партизанки / У. Майнхоф. – М.: Гилея, 2004. – 192 с.

11. Struve K. Deutscher Herrschaft, ukrainischer Nationalismus, antijüdische Gewalt. Sommer 1941 in der Westukraine / K. Struve. – Berlin/Boston: de Gruyter, 2015. – 739 p.

12. Die Ohrfeige war eine Befreiung. SPIEGEL-Gespräch // Der Spiegel, – November 2015. –Nr. 46, 7. – S. 148–152.

13. Varon J. Bringing the War Home / J. Varon. – Berkeley: University of California Press, 2004. – 407 p.

14. Wehner M. RAF: Bomben aus der Spaßgerilja, Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, 2. September 2012. [Electronic Resource] – Mode of Access: http://www.faz.net/ – Title from the Screen. – Accessed: February 11, 2017.

15. Teufel Fritz. The Daily Telegraph, August 5, 2010. [Electronic Resource] – Mode of Access: http://www.telegraph.co.uk/ – Title from the Screen. – Accessed: February 11, 2017.

16. Subversive Aktion und Anschlaggruppe. Electronic Resource] – Mode of Access: http://www.mao-projekt.de/ – Title from the Screen. – Accessed: February 11, 2017.

17. Enzensberger U. Die Jahre der Kommune I. Berlin 1967–1969 /U. Enzensberger. – Köln: Kiepenheuer & Witsch, 2004. – 415 p.

18. 1968 REVISITED: The Truth about the Gunshot that Changed Germany. – [Electronic Resource] – Mode of Access: http://www.spiegel.de/– Title from the Screen. – Accessed: February 11, 2017.