ОСВІТНЯ СИСТЕМА ДАНІЇ: ІСТОРІЯ, ПРИНЦИПИ ТА СПЕЦИФІКА РОЗВИТКУ

Галина Калінічева,

канд. іст. наук, доцент,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

Київ, Україна,

ORCID: 0000-0002-7978-1844

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2025.31.6

 

Анотація. Соціально-економічне лідерство Королівства Данія детермінує вивчення, розуміння та використання сучасного досвіду демократичних змін в освітній галузі. Оскільки добробут країни залежить, серед іншого, від соціального капіталу нації, то високий рівень розвитку освіти розглядається в Данії як інструмент формування людського капіталу, ціннісних орієнтирів та суспільного прогресу.

Метою статті є визначення історичних етапів, засадничих принципів та специфіки розвитку сучасної освітньої системи Данії.

Методологія дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, принципах історичності, системності, детермінізму, об’єктивності, гуманізму, розвитку та використанні методів аналізу, систематизації, узагальнення, історико-генетичного та системно-аналітичного методів.

Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні основних історичних етапів становлення освітньої системи Данії, пов’язаних з логікою суспільно-політичних процесів та соціальними викликами і потребами. Акцентується увага на організації, принципах та тенденціях розвитку сучасної освіти в країні; наголошується на процесах демократизації, децентралізації та управлінських трансформаціях в освітній галузі. Вказується на основні принципи данської системи освіти: рівний і вільний доступ до освіти для всіх, безкоштовність та обов’язковість освіти, високі освітні стандарти, актуальність і практична спрямованість освітньої галузі, навчання упродовж життя, активна взаємодія, проєктна (дослідницька) робота, академічна свобода та автономія. Серед специфічних рис розвитку освітньої системи Данії на сучасному етапі автор виокремлює: рівні можливості для учасників освітнього процесу; колаборацію педагогів, батьків, учнівської молоді та місцевих громад у розробці освітньої політики; державну підтримку цифровізації освіти та громадянського виховання. Вказується на ефективність виваженої та обгрунтованої громадянської освіти як чинника формування національної ідентичності та патріотизму. Зазначається, що базові засади демократії заохочуються через датську систему навчання загалом і громадянську освіту підростаючого покоління зокрема.

Висновки. Автор резюмує, що особистісно орієнтовані принципи навчання в сучасній системі освіти Данії, цифровізація освітнього процесу, широке використання інформаційно-комунікаційних технологій, практико-орієнтоване навчання, які сповідуються данськими освітянами у всіх закладах освіти, набувають нових вимірів в подальшому на рівні професійного навчання та університетської освіти.

Ключові слова: данська освітня система, демократизація, децентралізація, цифровізація, громадянська освіта, національна ідентичність, навчання протягом усього життя.

 

Надійшла до редколегії  14.01.2025

Завантажити

References:

  1. Bondarenko, O. (2023). Hromadianskyi komponent u systemi shkilnoi osvity Danii yak chynnyk rozvytku osobystisnoho potentsialu uchnivskoi molodi. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia, 27 (1), 80–89. https://doi.org/10.32405/2308-3778-2023-27-1-80-89 [In Ukrainian].
  2. Kotun, K.V. (2024). Polityka tsyfrovoi osvitnoi infrastruktury u Danii. Problemy suchasnykh transformatsii. Seriia: pedahohika ta psykholohiia, 5.
  3. https://doi.org/10.54929/2786-9199-2024-5-04-01 [In Ukrainian].
  4. 2021 New Policy Agreement. Retrieved from: https://www.uvm.dk/aktuelt/nyheder/uvm/2021/dec/211206-ny-aftale-skal-styrke-boern-og-unges-digitale-dannelse [In Danish].
  5. Aftale om styrket indsats for digital dannelse af børn og unge. Børne og undervisningsministeren. Retrieved from: https://www.uvm.dk/-/media/filer/uvm/aktuelt/pdf21/dec/211206-aftaletekst-om-styrket-digital-dannelse-af-boern-unge.pdf [In Danish].
  6. Bøje, J.D., & Frederiksen, L.F. (2019). Forskning i skoleledelse. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/330737626_Forskning_i_skoleledelse [In Danish].
  7. Bøje, J.D., Frederiksen, L.F., & Ribers, B. (2021). Professionalisation of School Leadership Theoretical and Analytical Perspectives. Routledge. Retrieved from: https://doi.org/10.4324/9781003033257 [In English].
  8. Bruun, J. (2021). Civic and Citizenship Education in Denmark 1999–2019: Discourses of Progressive and Productive Education. In B. Malak-Minkiewicz, J. Torney-Purta (Eds), Influences of the IEA Civic and Citizenship Education Studies (pp. 49–62). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-71102-3_5 [In English].
  9. Bülow, M.W., Nørgård, R.T., & Goodyear, P. (2022). Activity Centred Signature Pedagogies for the Creation of Digital Educational Publications. Proceedings for the Thirteenth International Conference on Networked Learning. Retrieved from: https://prod-aaudxp-cms-001-app.azurewebsites.net/media/ebadergh/1274674_proceedings-for-the-thirteenth-international-conference-on-networked-learning_.pdf [In English].
  10. Denmark Ministry of Children and Education (Børne- og undervisningsministeren). Retrieved from: uvm.dk [In Danish].
  11. Denmark Ministry of Children and Education. Act on the Folkeskole. 2007. Retrieved from: https://eng.uvm.dk/primary-and-lower-secondary-education/the-folkeskole/about-the-folkeskole [In Danish].
  12. Denmark Ministry of Children and Education. Agreement on the Danish public school. Retrieved from: https://eng.uvm.dk/-/media/filer/uvm-eng/pdf/13/131007-folkeskolereformaftale-eng-red–2-.pdf [In Danish].
  13. Denmark Ministry of Higher Education and Science. Retrieved from: https://ufm.dk/ [In Danish].
  14. Denmark, Finland and Belgium have best democracies, experts say. Science Daily (2011, January 27). Retrieved from: www.sciencedaily.com/releases/2011/01/110127090533.htm [In English].
  15. Dovemark, M., & Rasmussen, A. (2022). Upper Secondary Education in the Nordic Countries: Governance and Choice. In A. Rasmussen, M. Dovemark (Eds), Governance and Choice of Upper Secondary Education in the Nordic Countries. Educational Governance Research, vol. 18. (pp. 1–17). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-08049-4_1 [In English].
  16. Fedorenko, S. (2019). Pedagogical phenomenon of the Danish Efterskole. Studies in Comparative Education, 1, 20–27. https://doi.org/10.31499/2306-5532.1.2019.155036 [In English].
  17. Haas, C. (2008). Citizenship education in Denmark: Reinventing the nation and/or conducting multiculturalism(s)? London Review of Education, 6 (1), 59–69. https://doi.org/10.1080/14748460801889902 [In English].
  18. Hasse, C. (2023). Socratic ignorance in processes of learning with technology. In H. Bound, A. Edwards, K. Evans, A. Chia (Eds.), Workplace Learning for Changing Social and Economic Circumstances. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003227946-7 [In English].
  19. Hasse, C., & Bruun, M.H. (2023, December 2). ChatGPT minder os om det gode ved uvidenhed. Videnskab.dk. Retrieved from: https://videnskab.dk/teknologi/?p=204105 [In Danish].
  20. Hoelgaard, T.A. Danish education fosters young super-democrats. Study in Denmark. Retrieved from: https://studyindenmark.dk/news/danish-education-fosters-young-super-democrats [In English].
  21. Human Development Report 2023/2024. United Nations Development Programmе. Retrieved from: https://hdr.undp.org/content/human-development-report-2023-24 [In English].
  22. Krejsler, J.B. (2023). The Nordic Dimension in Education – Between Myth and Reality. Nordic Studies in Education, 43(1), 1–7. https://doi.org/10.23865/nse.v43.5420 [In English].
  23. McNess, E. (2009). Les valeurs danoises, fondement de la Folkeskole [Danish values, foundations of the Folkeskole]. Revue Internationale d’Education de Sevres, 50, 99–111. https://doi.org/10.4000/ries.522 [In France].
  24. Mouritzen, P. (2013). The resilience of citizenship traditions. Civic integration, in Germany, Great Britain and Denmark. Ethnicities, 13 (1), 86–109. https://doi.org/10.1177/1468796812451220 [In English].
  25. Nørgård, R.T. (2021). Theorising hybrid lifelong learning. British Journal of Educational Technology, 52(4), 1709–1723. https://doi.org/10.1111/bjet.13121 [In English].
  26. Nørgård, R.T., Schreibman, S., & Huang, M.P. (2022). Digital Humanities and Hybrid Education: Higher education in, with and for the Public. In Schwan, A., Thomson, T. (Eds.), The Palgrave Handbook of Digital and Public Humanities (pp. 11–29). Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-11886-9_2 [In English].
  27. OECD (2024). OECD Economic Surveys: Denmark 2024. OECD Publishing, Paris. Retrieved from: https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-denmark-2024_d5c6f307-en/full-report.html [In English].
  28. OECD (2023). OECD Digital Education Outlook 2023: Towards an Effective Digital Education Ecosystem. OECD Publishing, Paris. Retrieved from: https://www.oecd-ilibrary.org/education/oecd-digital-education-outlook-2023_c74f03de-en [In English].
  29. Olofsson, A.D., Lindberg, J.O., & Young Pedersen, A. (2021). Digital competence across boundaries – beyond a common Nordic model of the digitalisation of K-12 schools? Education Inquiry, 12(4), 317–328. https://doi.org/10.1080/20004508.2021.1976454 [In English].
  30. Storgaard, M., & Frederiksen, L.F. (2023). School Leadership in Denmark: Leading Education and Leading a School. In A.E. Gunnulfsen, H. Ärlestig, M. Storgaard (Eds.), Education and Democracy in the Nordic Countries. Educational Governance Research, vol 21. (pp. 13–27). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-33195-4_2   [In English].
  31. The Nobel Prize. Nobel Prizes and Laureates. Retrieved from: https://www.nobelprize.org/ [In English].