ПАНДЕМІЯ COVID–19 У ЄВРОПІ: ВИКЛИКИ ТА ПОШУК ВІДПОВІДЕЙ

Алла Киридон,

д-р іст. наук, проф.,

заслужений діяч науки і техніки України,

Державна наукова установа

«Енциклопедичне видавництво», Київ, Україна

ORCID iD: https://orcid.org/0000-0003-4375-5350

 

Світлана Косяк,

канд. іст. наук, доц.

Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Національного університету цивільного захисту України,

Черкаси, Україна

ORCID iD: http://orcid.org/0000-0002-9817-5743

 

Сергій Троян,

д-р іст. наук, проф.,

Національний авіаційний університет, Київ, Україна

ORCID iD: https://orcid.org/0000-0002-3053-6530

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2022.23.1

 

Анотація.

Мета статті полягає у вивченні й узагальненні основних аспектів політики держав Європи (насамперед країн Європейського Союзу) та увиразненні особливостей шведської моделі щодо протидії поширенню пандемії Covid-19 для запобігання подібних загроз у майбутньому.

Наукова новизна дослідження зумовлено потужністю викликів і загроз універсального характеру як для Європи, так і для сучасного глобалізованого і взаємозалежного світу загалом. Це особливо важливо з огляду на глобальний рівень і масштабність пандемії Covid-19, з якою людство зіштовхнулося на початку 2020 року. Світова спільнота, включаючи всі її регіональні зрізи, постала перед небаченим для новітнього історичного часу викликом коронавірусної хвороби, яка належить до асиметричних струсів, що починаються з малого поштовху і потім швидко охоплюють увесь світ.

Висновки. Спалах коронавірусної хвороби на початку 2020 року став несподіванкою для всього світу. Всесвітня організація охорони здоров’я дещо зі запізненням (лише в березні 2020 р.) оголосила про пандемію і необхідність серйозної та невідкладної боротьби з нею. Перші хворі на Covid-19 у країнах Європи зʼявилися в січні 2020 р. Тоді ж були зафіксовані й перші смертельні випадки від коронавірусної хвороби на європейському просторі. Уже  на почтковому етапі пандемії з її тяжкими наслідками (значна кількість летальних випадків) зіштовхнулися Італія, Іспанія, Франція. Більшість європейськмх країн, в тому числі й Україна, запровадили жорсткі обмежувальні заходи. Йдеться про масову самоізоляцію, обмеження економічної та торгівельної діяльності, припинення навчально-освітнього процесу з подальшим переведенням його на дистанційну форму навчання тощо. На боротьбу з пандемією були мобілізовані практично всі наявні ресурси національних систем охорони здоровʼя. Своєрідною на європейському просторі була державна політика Швеції щодо протидії поширення пандемії. Шведська модель державної політики боротьби з пандемією Covid-19 ґрунтувалася на принципі суспільної відповідальності та опори на високорозвинену національну систему охорони здоров’я. Головне місце у підході шведського уряду до цієї проблеми зайняв курс на вироблення колективного імунітету. Важливе значення відігравав принцип добровільності, який не передбачав запровадження загальнонаціонального карантину. На початковому етапі) обмежувальні заходи в Швеції носили переважно рекомендаційний характер і ґрунтувалася на принципі ситуативного реагування. Шведський урял не впроваджував жорстких заходів і обмежень для економіки, підприємствам і установам рекомендували перейти на віддалену роботу. Швеція була єдиною країною Європейського Союзу, яка не запровадила локдаун у розпал пандемії Covid-19 у Європі. Додатково наголошувалося на необхідності дотримання соціальної дистанції, особистої гігієни, допомоги людям похилого віку тощо. Спад економічної та ділової активності загалом у Швеції був меншим, ніж в інших країнах Європейського Союзу. Водночас помітно зросли під впливом пандемії Covid-19 середньорічні показники смертності. Загалом узагальнення досвіду і результатів боротьби проти пандемії коронавірусу в країнах Європейського Союзу, вивчення ефективності особливостей шведської моделі протидії коронавірусній хворобі має сприяти більшій стійкості держав і суспільств Європи перед сучасними загрозами і викликами глобалізованого світу.

Ключові слова: Європейський Союз, коронавірус, Швеція, обмежувальні заходи, самоізоляція, вакцинація, суспільна відповідальність

Надійшла до редколегії 27.10.2022

Завантажити

References:

  1. Vdovychenko, V., Vorotniuk, M., & Gerasymczuk, S. (2020). Pandemia COVID-19 v UE: egoizm, silidarnist chy poshyrennia vplyvu? Kyiv: Ukrainska pryzma. [In Ukrainian].
  2. Gaber, Y. Postvirusna dyplomatia: yak suchasni technologii ta karantyn zminiuyut miznarodni vidnosyny. Retrieved from: https://www.eurointegration. com.ua/articles/2020/04/23/7109048/ [In Ukrainian].
  3. Zalilo, A.Y. (2020). Ukraina pislia koronakryzy – shliach oduzannia: naukova dopovid Nacionalnogo instytutu strategicznych doslidzen. Kyiv: NISD. [In Ukrainian].
  4. LendyelM. (2021).  Reaguvannia na vyklyky pandemii Covid-19 yak indykator regionalnoi stiykosti Centralnoi Evropy // Ukraina i Centralna Evropa: istoria, polityka, kultura ( 9–15). [In Ukrainian].
  5. Pro zapobigannia poshyrenniu na terytorii Ukrainy gostroi respiratornoi chvoroby COVID-19, spryczynenoi koronavirusom SARS-CoV-2: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 11 bereznia 2020 r. № 211. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text [In Ukrainian].
  6. Statystyka vaktsynatsiyi vid koronavirusu (COVID–19) v Shvetsiyi. Retrieved from: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/coronavirus/vaccination/sweden/ [In Ukrainian].
  7. Suczasni socialni transformatsii: globalnyj dosvid ta lokalni spetsyfikacyyi. (2021). Lviv. Retrieved from: https://clio.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/04/Zbirnyk-tez-KHII-Lvivskoho-sotsiolohichnoho-forumu_2021.pdf [In Ukrainian].
  8. Tolstov,  (2020). Svit bez iliuzij: realii, tendencii ta eksperymenty postliberalnoi doby. Zovnishni spravy, 4, 5–11. [In Ukrainian].
  9. Troyan,S., & Nechaieva-Yiriuchuk, N. V. (2021). Covid-19 yak impuls dlia pereosmyslennia megatrendu do globalizacii suchasnogo svitoporiadku. Modern international relations: topical problems of theory and practice: collective monograph (s. 130–136). Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Biznesu i Nauk o Zdrowiu w Łodzi. [In Ukrainian].
  10. U Shvetsiyi dozvolyly vaktsynuvaty vid COVID-19 pidlitkiv z 12 do 15 rokiv. Retrieved from: https://www.google.com.ua/amp/s/ua.interfax.com.ua/news/general/768323-amp.html [In Ukrainian].
  11. Ukraina (2020, serpen”). Vplyv COVID-19 na ekonomiku i suspilstvo, Kyiv: Ministerstvo rozvytku ekonomiky, torgivli ta silskogo gospodarstva Ukrainy.
  12. Uriad vidnovyv posadu golovnogo sanitarnogo likaria Ukrainy. Retrieved from: https://zaxid.net/news/ [In Ukrainian].
  13. Uriad zaprovadyv rezym nadzvyczajnoi sytuacii po vsiyi terytorii Ukrainy. Retrieved from: https://web.archive.org/web/20200619220645/https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-zaprovadiv-rezhim-nadzvichajnoyi-situaciyi-po-vsij-teritoriyi-ukrayini [In Ukrainian].
  14. Use pid kontrolem! V Ukraini vvely perevirku temperatury dlia vsich mandrivnykiv. Retrieved from: https://web.archive.org/web/20200325061259/https://www.obozrevatel.com/ukr/health/pulmonology/vse-pid-kontrolem-v-ukraini-sekretar-rnbo-proviv-terminovu-naradu-cherez-koronavirus.htm [In Ukrainian].
  15. Forsayit COVID-19: vplyv na ekonomiku i suspilstvo. Retrieved from: http://wdc.org.ua/uk/node/190016 [In Ukrainian].
  16. Fukuyama,F. (2020). O novoi riealnosti i posliedstviach pandemii. Retrieved from: https://project.liga.net/projects/visa-fukuyama/ [in Russian].
  17. Chonigsbaum M. (2021). Stolittia pandemiy. Istoria globalnych infekciy vid ispanskogo grypu do COVID-19. Kyiv: Yakaboo Publishing. [In Ukrainian].
  18. Chernysh,J. (2020). Sociologichni aspekty vyvchennia vzayemozviazkiv miz globalizacieyu ta pandemieyu COVID-19. Ukrainskyj socium, 4 (75), 9–16. [In Ukrainian].
  19. Shvetsiya ogolosyla, szo v kraini zavershylasia epidemia koronavirusu, i zniala vsi obmezennia. Retrieved from: https://mind.ua/news/20236043-shveciya-ogolosila-shcho-v-krayini-zakinchilasya-epidemiya-koronavirusu-i-znyala-vsi-obmezhennya [In Ukrainian]..
  20. Shergin, (2020). Efekt pandemii: rozdumy v koronavirusnomu interieri. Zovnishni spravy,5–6, 5–7. [In Ukrainian].
  21. Szo treba znaty pro novyj koronavirus? Retrieved from: https://web.archive.org/web/20200303092234/https://covid19.com.ua/ [In Ukrainian].
  22. Yak boriutsia z Covid-19 u sviti: varianty uriadovych rishen. Retrieved from: http://icps.com.ua/yak-boryutsya-z-covid-19-u-sviti-varianty-uryadovykh-rishen/ [In Ukrainian].
  23. Agamben, (2020). A che punto siamo? L’epidemia come politica. Macerata: Quodlibet. [In Italiano].
  24. Analysis: Why has Sweden’s digital response to Covid-19 been so slow? Retrieved from: https://www.thelocal.se/20211210/analysis-why-has-swedens-digital-response-to-covid-19-been-so-slow/ [in English].
  25. Decision on vaccination certificates for public gatherings and events applies as of 1 December 2021. Retrieved from: https://www.government.se/articles/2021/12/decision-on-vaccination-certificates-for-public-gatherings-and-events-applies–as-of-1-december-2021/ [in English].
  26. Diamond, M. (1997). Guns, Germs, and Steel: The Fates of Human Societies. N.Y.: W. W. Norton & Company. [in English].
  27. Ferquson,  (2021). The Politics of Catastrophe. London: Penguin Press. [in English].
  28. Frequently asked ques­tions about studying and rese­ar­ching in Sweden. Retrieved from: https://www.migrationsverket.se/English/Private-individuals/Studying-and-researching-in-Sweden/Frequently-asked-questions-about-studying-and-researching-in-Sweden.html [in English].
  29. Fukuyama,  The Pandemic and Political Order. It Takes a State. Retrieved from: https://fam.ag/2YS3r1g [in English].
  30. Han, , Millar, K.M., & Bayly, M. J. (2021). COVID-19 as a Mass Death Event. Ethics & International Affairs, 35 (1), 5–17. [in English].
  31. Harari, Y.  (2021, February 26). Lessons from a year of Covid. Financial Times. [in English].
  32. Hardos,, & Madarova.Z. (2021). On the Forms of Vulnerability and Ungrievability in the Pandemic. Czech Journal of International Relations, 56 (4), 119–130. [in English].
  33. Jaremka,M., Kane, H. S., & Bell, A. V. (2022). Threats to Belonging and Health: Understanding the Impact of the COVID-19 Pandemic using Decades of Research. Social Issues and Policy Review, 16 (1), 125–163. [in English].
  34. Karlinsky, A., & Kobak,  Tracking excess mortality across countries during the COVID–19 pandemic with the World Mortality Dataset. Retrieved from: https://elifesciences.org/articles/69336 [in English].
  35. Kitayama,, Camp,N. P., & Salvador, Cr. E. (2022). Culture and the COVID-19 Pandemic: Multiple Mechanisms and Policy Implications. Social Issues and Policy Review, 16 (1), 164–211. [in English].
  36. Madarová, , Hardos, P., & Ostertagova, A. (2020). What Makes Life Grievable? Discursive Distribution of Vulnerability in the Pandemic. Mezinárodní vztahy,55 (4), 11–30. [in English].
  37. Krisinformation.se. Retrieved from: https://www.krisinformation.se/en/news [in English].
  38. Rychnovska, (2021). Rethinking the Infodemic: Global Health Security and Information Disorder. Czech Journal of International Relations, 56 (4), 77–90. [in English].
  39. Saassen, , & Kourtit, K. (2020). A Post-Corona Perspective for Smart Cities: «Should I Stay or Should I Go?». Sustainability. Vol. 13, Issue 17. [in English].
  40. Sassen,  The City and the Virus. Retrieved from: https://www.iberdrola.com/ shapes-en/saskia-sassen-crisis-coronavirus [in English].
  41. Sweden’s chief scientist admits lessons have been learned over no-lockdown policy. Retrieved from: https://www.cnbc.com/2020/05/07/sweden-coronavirus-chief-scientist-admits-lessons-have-been-learned.html [in English].
  42. Why have some places suffered more covid-19 deaths than others? Retrieved from: https://www.economist.com/finance-and-economics/2021/07/31/why-have-some-places-suffered-more-covid-19-deaths-than-others [in English].
  43. World health statistics (2022). Monitoring health for the SDGs, sustainable development goals. World Health Organization. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240051157 [in English].COVID-19 Coronavirus Pandemic. Retrieved from: https://www.worldometers.info/coronavirus/ [in English].
  44. Zakaria, F. (2021). Ten Lessons for a Post-Pandemic World. Dublin: Penguin Books