Повсякдення інтернованих вояків-українців у таборі Ліберець, ЧСР: спроба візуалізації (за матеріалами ЦДАВО України і слов’янської бібліотеки у Празі)

Ігор Срібняк

Доктор історичних наук, професор, Київський університет імені Бориса Грінченка

Ганна Хлєбіна

Магістр філології, Слов’янська бібліотека, Національна бібліотека Чеської Республіки

УДК 94(477):935.7(216)«1920-1921»

DOI http://doi.org/10.17721/2524-048X.2019.13.203-232

Анотація

Створення табору інтернованих вояків-українців у Ліберці було обумовлено появою на теренах Чехословаччини окремих груп вояків-українців, які намагались дістатись рідних земель. Їх розміщення в таборі розпочалась у вересні 1920 р., а життя таборян будувалось на військових засадах. З метою налагодження в таборі культурно-освітнього життя у Ліберці тоді ж було створено «Культурно-Просвітній Кружок» у складі чотирьох (театральної, співацько-музичної, історичної та фотографічної) секцій. Його першочерговим завданням стало заснування курсів для неписьменних, а також забезпечення регулярних викладів для інших категорій інтернованих, організація спортивних гуртків та ведення архіву.

Великою мірою проведення культурно-просвітницької роботи у таборі Ліберець залежало від матеріальної допомоги, яка надходила від інтернованих у Німецькому Яблонному старшин Української Галицької Армії. Особливо потрібною вона була у зимовий час 1920/1921 рр., коли таборяни потерпали від холоду в дерев’яних бараках та малих продовольчих пайків. Проте такий стан справ не завадив організувати діяльність цілої низки мистецьких та освітніх осередків (театру, хорів, курсів, шкіл), провадилася інтенсивна національно-патріотична й виховна робота. Тут діяла бібліотека з фондом близько 1000 книжок, працювала крамниця тощо. В такий спосіб командування табору намагалось соціалізувати таборян, піклуючись як про їх загальну, так і спеціальну освіту вже за цивільними фахами. Поступово все більша частина вояцтва вирушала з табору в складі робітничих команд до різних місцевостей ЧСР.

Одночасно у таборі підтримувалася військова дисципліна, відбувалися військові вправи, щоразу (після кожного поповнення табору) відновлювалася військова організація, притаманна частинам УГА. На військових засадах формувалися й робітничі команди, які підпорядковувались Начальній команді військ УГА. Ці заходи мали на меті підготувати українське вояцтво до продовження збройної боротьби за незалежність України.

Ключові слова

Табір, інтерновані вояки-українці, Культурно-Просвітній Кружок, Ліберець, Чехословаччина.

Завантажити статтю

Список використаних джерел та літератури

1. Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома Світовими війнами. – Прага, 1942. – Ч.І. – 367 с. + ССХХХІІ.

2. Павленко М. І. Українські військовополонені й інтерновані у таборах Польщі, Чехословаччини та Румунії: ставлення влади і умови перебування (1919-1924 рр.). – К., 1999. – 351 с.

3. Сидоренко Н. Національно-духовне самоствердження. Ч.ІІ: Преса інтернованих українців та цивільної еміграції (Чехія, Польща, Румунія, Єгипет, 1919-1924). – К., 2000. – 262 с.

4. Сидоренко Н. Відчахнута від рідного дерева галузка (Таборовий часопис «Український Скиталець» (Ліберці-Йозефов-Відень, 1920-1923) та його значення у формуванні національної громади у Чехії) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Журналістика. – К., 1997. – Вип. 5. – С. 66-72.

5. Срібняк І.В. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українців у країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність (1919-1924 рр.). – К., 2000. – 323 с.

6. Срібняк І., Купцов А. Табір інтернованих військовиків УГА в Ліберцях (Чехо-Словаччина) у 1920-1921 рр. // Вісті комбатанта. – Торонто-Нью-Йорк, 1999. – Ч. 1. – С. 72-78.

7. Срібняк І., Купцов А. Культурно-просвітницька робота у середовищі інтернованих військ Української Галицької Армії в Чехословаччині (1921-1924 рр.) // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Серія «Історія, економіка, філософія». – К., 1999. – Вип. 3. – С. 182-203.

8. Срібняк І., Купцов А. Загальна та спеціальна освіта інтернованого вояцтва УГА у таборах Чехословаччини (1919-1923 рр.) // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – К., 2001. – Вип. 10. – С. 165-178.

9. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі – ЦДАВО України), ф.3520, оп.2, спр.1, арк.10.

10. ЦДАВО України, ф.3521, оп.2, спр.104, арк.16;

11. ЦДАВО України, ф.3521, оп.2, спр.56, арк.197.

12. ЦДАВО України, ф.3521, оп.2, спр.145, арк.1-2.

13. ЦДАВО України, ф.3520, оп.1, спр.13, арк.2.

14. Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі – ЦДАГО України), ф.269, оп.1, спр.131, арк.24.

15. Український Скиталець. – Ліберці, 1920. – Ч. 1. – С. 2.

16. Український Скиталець. – Ліберці, 1920. – Ч. 2. – С. 24.

17. Український Скиталець. – Ліберці, 1921. – Ч. 3. – С. 21.

18. Ямкова О.М. Культурно-просвітницька діяльність та національно-патріотичне виховання у таборах інтернованих українців у Чехословаччині // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Історія». – К., 2004. – Вип. 74-76. – С. 56-59.

19. Krotofil M., Sribnyak I. Activity of schools and educational courses for soldiers of the Ukrainian Galician Army interned in Czechoslovakia as a form of their socialization (1919-1920) // Схід. – K., 2018. – № 6(158). – С.58-62. (http://skhid.kubg.edu.ua/).

20. Slovanská knihovna, Praha (Слов’янська бібліотека, Прага), Sbírka «Společenský a kulturní život ukrajinské emigrace» (збірка «Суспільне і культурне життя української еміграції»), T-UEP-nekatalogizováno.