СУВАЛКСЬКИЙ КОРИДОР ЯК БЕЗПЕКОВА ПРОБЛЕМА ЛИТВИ ТА СХІДНОГО ФЛАНГУ ЗОНИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НАТО

Інна Туряниця,

канд. іст. наук, доц.,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»,

Ужгород, Україна

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2023.26.7

 

Анотація. Cтаття висвітлює сучасні безпекові та військово-стратегічні проблеми навколо Сувалкського коридору, котрий є ділянкою кордону між Польщею та Литвою. Він  має довжину біля 100 км, одночасно поєднує білоруський та російський кордони, зокрема мілітаризований Калінінградський ексклав, і є єдиною сухопутною сполучною ланкою між Польщею та країнами Балтії. Це становить очевидну вразливість для стану безпеки цих країн та східного флангу зони відповідальності НАТО. Складний рельєф та природні умови місцевості лише частково компенсує цю вразливість. Ці факти визнаються практично усіма, хоча існують розбіжності щодо оцінки можливої небезпеки, характеру та інтенсивності відповідних дій з боку Польщі, країн Балтії та блоку НАТО у цілому. «Гібридні» загрози, котрі набули актуальності з 2014 р., а також розгортання прямої російської агресії в Україні у 2022 р. вплинули на подолання скепсису щодо можливої російської інвазії у балтійському регіоні. Аналізування чинників проблеми експертним середовищем показало, що кремлівське керівництво може наважитися на нову військову авантюру у розрахунку на значний стратегічний та політичний виграш. Або, принаймні, воно може мати вигоди з постійного підтримання напруги у балтійському регіоні з огляду на пропагандистський ефект. Найгірші сценарії повинні враховуватись, а адекватні їм оборонні заходи – ретельно плануватись і відпрацьовуватись на практиці у ході військових навчань. Провокації, організовані кремлівським керівництвом та підтримані його білоруським союзником навколо Калінінградського ексклаву та Сувалкського коридору створюють постійну напругу у регіоні. Цими мотивами зумовлена неослабна увага політиків, військових та експертів до проблеми вразливості Сувалкського коридору, оцінювання ступеня потенційної загрози, а також відновлення програм масштабних щорічних навчань НАТО «Defender Europe».

Ключові слова: Північноатлантичний альянс, Литва, безпека, геополітична «брама», Сувалкський коридор, Калінінградський ексклав.

 

Надійшла  до редакції: 11.08.2023


Завантажити статтю:


References:

  1. Koroma, N. (2012). Polityko-heohrafichni faktory formuvannya stykovyx heopolitychnyx rehioniv (pryklad Balto-Chornomors”koho rehionu). Visnyk Kyyivs”koho nacional”noho universytetu im. T. Shevchenka. Heohrafiya, 60, 53–57. Retrieved from: https://visnyk-geo.knu.ua/wp-content/uploads/2016/04/15-60.pdf. [In Ukrainian].
  2. Kry`vosheyin, V. (2009). Kul`turologichna teoriya ry`zy`ku v strukturi polity`chnoyi ry`zy`kologiyi. Naukovy`j visny`k Uzhgorods`kogo universy`tetu. Ser. Politologiya, sociologiya, filosofiya, 12, 28–33. Retrieved from: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/10159/1/. [ІnUkrainian]
  3. Kulyk, T.V. (2023). Peredova prysutnist” yak innovacijna model” pozyciyi strymuvannya ta oborony NATO. Hileya. Naukovyj visnyk, 180/181, 96–104. [In Ukrainian].
  4. Leps, H. (2020). Mylytaryzacyya rehyona Baltyjskoho morya. Hamburh – Hel”synky – Sankt-Peterburg. Retrieved from: :https://decommission.ru/wp-content/uploads/2021/02/. [In Russian].
  5. NATO provodyt” masshtabni vijs”kovi navchannya Defender-Europe 20. Retrieved from: https://www.ispc.org.ua/archives/5707. [In Ukrainian].
  6. Pekhnyk, A.V., Krojtor, A.V., & Zavhorodnya, Yu.V. (2019). Teoriya ryzyku: istoriya ta suchasni pidkhody. Aktual”ni problemy polityky, 63, 33–47. Retrieved from: http://app.nuoua.od.ua/archive/63_2019/5.pdf. [In Ukrainian].
  7. Plotnykova, A. (2022, 22 yyun”). Kalynynhradskyj tranzyt: fakty y vymysly. Retrieved from: https://www.golosameriki.com/a/kaliningrad-lithuania-experts/6628567.html. [In Russian].
  8. Prysutnist” NATO u krayinax Baltiyi ta u Pol”shhi – vidpovid” na ahresyvni diyi Rosiyi (2021, 29 sichnya). Mul”tymedijna platforma inomovlennya Ukrayiny. Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3180351-prisutnist-nato-u-krainah-baltii-ta-u-polsi-vidpovid-na-agresivni-dii-rosii.html. [In Ukrainian].
  9. Starostenko, K.V. (2020). Rossyya –NATO: est” ly predel konfrontacyy? Abyss (Voprosy fylosofyy, polytolohyy y socyal”noj antropolohyy), 1 (11). Retrieved from: http://abyss.su/_media/abyss_issue/11/starostenko_k.v._rossija_nato_est_li_predel_konfrontacii-1.pdf. [In Russian].
  10. Turyanycya, I.A. (2023). Kalininhrads”kyj eksklav: suchasni bezpekovi problemy lytovs”ko-rosijs”koho susidstva ta zasoby yixn”oho vyrishenny. Vcheni zapysky Tavrijs”koho nacional”noho un-tu im. V.I. Vernads”koho. Seriya: Istorychni nauky, 34 (73), 1, 231–237. Retrieved from: https://www.hist.vernadskyjournals.in.ua/journals/2023/1_2023/33.pdf. [In Ukrainian].
  11. Andrejsons, К. (2022, 1 November). Baltic Citizens Worry They’re Next on Russia’s Menu. FP – Foreign policy magazine. Retrieved from: https://foreignpolicy.com/2022/01/11/baltics-russia-aggression-collective-security-ukraine/. [In English].
  12. Cohen, S.B. (2015). Geopolitics: the geography of international relations. New York – London: ROWMAN & LITTLEFIELD. [In English].
  13. Deni, R.J. (2022, 3 March). NATO Must Prepare to Defend Its Weakest Point – the Suwalki Corridor. FP – Foreign policy magazine. Retrieved from: https://foreignpolicy.com/2022/03/03/nato-must-prepare-to-defend-its-weakest-point-the-suwalki-corridor/. [In English].
  14. The Geopolitics Kaliningrad. Centre for Geopolitics of the University of Cambridge. Providing historically-grounded approaches to enduring geopolitical problems. Retrieved from: https://www.cfg.polis.cam.ac.uk/events/geopolitics-kaliningrad. [In English].
  15. Hooker, R.D. (2019). How to defend the Baltic States. Washington, DC: The Jamestown Foundation. Retrieved from: https://jamestown.org/wp-content/uploads/2019/10/How-to-Defend-the-Baltic-States-full-web4.pdf. [In English].
  16. Merkhofer, M. (1987). Decision Science and Social Risk Management: A Comparative Evaluation of cost-benefit analysis, decisionanalysis, and other formal decision-aiding approaches. Dordrecht: Reidel. [In English].
  17. New Perspectives on How to Defend the Baltic States (2019, 25 October). Jamestown Foundation. Global Research & Analysis. Retrieved from: https://jamestown.org/event/new-perspectives-on-how-to-defend-the-baltic-states/. [In English].
  18. Parafianowicz R. (2017). The military-geographical significance of the Suwałki Gap. Security and Defence Quarterly, 14, 4. 3–20. Retrieved from: http://cejsh.icm.edu.pl/cejsh/element/bwmeta1.element.doi-10_5604_01_3001_0011_7839. [In English].
  19. Prie Suvalkų vykstančiose NATO pratybose – «Geležinis vilkas 2017» karinė operacija Skaitykite daugiau. (2017, 18 June). Lietuvos RYTAS. LIETUVOSDIENA. AKTUALIJOS. Retrieved from: https://www.lrytas.lt/lietuvosdiena/aktualijos/2017/06/18/news/prie-suvalku-vykstanciose-nato-pratybose—gelezinis-vilkas-2017-karine-operacija-1716336. [In Lithuanian].
  20. Shlapak, D.A., & Johnson, M.W. (2016, February). Reinforcing Deterrence on NATO’s Eastern Flank. Wargaming the Defense of the Baltics. RAND Corporation. Retrieved from: https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RR1200/RR1253/RAND_RR1253.pdf. [In English].
  21. Stoicescu, K., & Praks, H. (2016). Strengthening the Strategic Balance In the Baltic Sea Area. Tallinn: International Centre for Defence and Security. Retrieved from: https://www.riigikogu.ee/wpcms/wp-content/uploads/2014/11/Strengthening-the-Strategic-Balance-in-the-Baltic-Sea-Area_ICDS-Report.pdf. [In English].
  22. Veebel, V., & Sliwa, Z. (2019).Kaliningrad, the Suwalki gap and Russia ́s ambitions in the Baltic Region. Journal of International Studies, 12(3), 109–121. Retrieved from: https://www.jois.eu/files/9_685_Veebel_Sliwa.pdf. [In English].