DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2025.31.13

 

Актуальність теми монографії пов’язана, зокрема, з тим, що комплексне вивчення ролі науково-освітніх осередків Наддніпрянської України в системі міжкультурних комунікацій у Європі другої половини ХІХ – початку ХХ ст. створює концептуальне підґрунтя для з’ясування співвідношення регіональної соціокультурної специфіки та загальноєвропейських історичних процесів. Студіювання проблематики міжкультурної взаємодії дозволяє з’ясувати значення міжнародного діалогу як вагомого чинника розвитку та взаємозбагачення європейських культур, виявити особливості поєднання процесів культурного обміну і збереження етно-національної самобутності.

              Звернення у монографії до історичних сторінок міжнародних культурних зв’язків у Європі ХІХ – початку ХХ ст. сприяє втіленню завдань, що постають перед Україною на сучасному етапі у процесі інтеграції до єдиного європейського науково-освітнього простору, і зокрема – розбудови двосторонньої співпраці українських університетів із зарубіжними партнерами.  

У монографічному дослідженні вперше здійснено комплексне студіювання провідних напрямів, форматів, організаційних механізмів міжнародних зв’язків Харківського, Київського, Новоросійського університетів, що сприяє відтворенню їхнього значення для поглиблення культурного обміну й розвитку модернізаційних процесів у Європі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

На основі широкого пласту архівних джерел у монографії вперше здійснено узагальнююче дослідження регіональних особливостей культурно-освітньої діяльності поляків, євреїв, греків, чехів, німців у межах Київського. навчального округу, що відкриває нові обрії теоретичного осмислення проблематики міжнаціональних відносин у Наддніпрянській Україні.

Ключові слова: міжнародні відносини, міжнародні стажування, освітні обміни, наукова інтеграція,  європейські міжкультурні комунікації, європейські університети, міжнародне культурне співробітництво.

 

Надійшла до редакції 08.03.2025

---

Завантажити