УКРАЇНСЬКИЙ ПАРАМІЛІТАРНИЙ РУХ У ТАБОРІ ВЕЦЛЯР, НІМЕЧЧИНА, 1916 – ПЕРША ПОЛОВИНА 1918 рр. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ТАБОРОВОЇ ПРЕСИ)

Ігор Срібняк,

д-р іст. наук, проф.,

Київський університет імені Бориса Грінченка,

Київ, Україна

 

Дмитро Гринь,

канд. іст. наук, доц.,

Київський університет імені Бориса Грінченка,

Київ, Україна

 

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2023.26.6

 

Анотація. У статті проаналізовано особливості розвитку українського парамілітарного руху в таборі полонених українців Вецляр (Німеччина) у 1916 – першій половині 1918 рр., початок якому поклало заснування гімнастичне товариства «Січ». Досить скоро воно перетворилося на парамілітарну структуру з порівняно невеликою кількістю своїх членів з виробленим національним світоглядом. Його члени спільно відбували гімнастичні вправи у супроводі оркестру, виконували нічне чергування у таборі, пильнуючи пожежну безпеку. Поворотним моментом в історії товариства став грудень 1917 р., коли новообраний провід «Січі» вжив рішучих заходів для її оздоровлення. Найважливішим його рішеннями стало створення 1-го Січового імені Петра Дорошенка полку, призначення сотників, курінних та отаманної старшини, організація вишкільних занять, замовлення полкового прапору.

Є очевидним, що заснування і подальший розвиток таборової «Січі» був санкціонований німецькою владою, яка плекала надії посилити свій бойовий ресурс за рахунок українців насамперед у фронтових операціях проти Російської імператорської армії. Проте ці сподівання були безпідставними, і хоча дехто з січовиків дійсно був зарахований на німецьку військову службу, ця категорія таборян відбувала її в військових комендатурах на окупованих Німеччиною волинських землях. Разом з тим саме з числа січовиків та українських активістів з інших таборових організацій були сформовані два транспорти, які були влиті до складу Синьожупанної дивізії. Найзначнішою заслугою вецлярської «Січі» стала національне освідомлення та організаційна підготовка понад тисячі своїх членів, яким були прищеплені стійкі патріотичні почування. Січова організація полонених українців у Вецлярі та сформований тут 1-й Січовий імені Петра Дорошенка полк – стали одними з підвалин для творення збройних сил України у найпотрібніший для неї період – в часі українських національно-визвольних змагань 1917–1921 рр.

Ключові слова: полонені українці, табір Вецляр, товариство «Січ», полк, Німеччина.

 

Надійшло до редколегії:  13.07.2023

Завантажити статтю:

References:

  1. B-skyy, M. (1916, 5 chervnya). Gimnastychne T[ovaryst]vo «Sich», Prosvitnyy Lystok, 14, 8. [Ukrainian].
  2. Hrechylo, A. (2019). Pershyy sichovyy Petra Doroshenka polk: vidznaky ta prapor, Collectsion, 12, 14–18. [Ukrainian].
  3. Hromadska Dumka. (1917, 26 lypnya), Wetzlar, 51(98), 4. [Ukrainian].
  4. Hromadska Dumka. (1917, 9 hrudnya), Wetzlar, 86(133), 4. [Ukrainian].
  5. Hromadska Dumka. (1917, 30 hrudnya), Wetzlar, 91–92(138–139), 6 [Ukrainian].
  6. Hromadska dumka. (1918, 4 travnya), Wetzlar, 24, 4. [Ukrainian].
  7. D-v, S. (1918, 18 travnya). Likvidatsiynyy komitet. Hromadska dumka, 26, 4. [Ukrainian].
  8. Z taborovoho zhyttya (1918, 23 lyutoho). Hromadska Dumka, 14(153), 4. [Ukrainian].
  9. Zibrannye Syichovoho baraku V bl[oku] (1917, 28 chervnya). Hromadska Dumka, 43(90), 3. [Ukrainian].
  10. Iz taborovoho zhyttya (1916, 25 travnya). Prosvitnyy Lystok, 12–13, 7. [Ukrainian].
  11. Iz taborovoho zhyttya (1916, 26 lystopada). Prosvitnyy Lystok, 34, 6. [Ukrainian].
  12. Kudryachenko, A., & Sribnyak, I. (2023). Hromadsko-politychnyy ta natsionalnyy aktyvizm polonenykh voyakiv-ukrayintsiv u tabori Wetzlar, Nimechchyna, 1917 r.: zmist i formy (za materialamy chasopysu «Hromadska Dumka»), Mizhnarodni zvyazky Ukrayiny: naukovi poshuky i znakhidky, 32. (in print). [Ukrainian].
  13. Lysetskyy, P. (1918, 3 bereznya). Yak vyhlyadaye prosvitno-organizatsiyne zhyttya v ukrayinskim tabori u Wetzlar. Vistnyk polityky, literatury y zhyttya, 9(192), 132–133. [Ukrainian].
  14. Lubenets. (1918, 22 chervnya). Wetzlar. Posvyachennya praporu pershoho Syichovoho hetmana P. Doroshenka polku u Wetzlar. Vilne slovo, 47, 6. [Ukrainian].
  15. Lubenets. (1918, 29 chervnya). Wetzlar. Vidyizd viyskovoho eshelonu na Ukrayinu, Vilne slovo. 48, 4–5. [Ukrainian].
  16. Narodna Rada (1917. 24 travnya). Hromadska Dumka, 33(80), 4. [Ukrainian].
  17. Odyizd druhoho transportu na Ukrayinu (1918, 9 bereznya). Hromadska Dumka, 16(155), 4. [Ukrainian].
  18. Polkova Otamanna Starshyna (1918, 6 sichnya). Hromadska Dumka, 1-2(140-141), 8. [Ukrainian].
  19. Sichova parada (1918, 14 lyutoho). Hromadska Dumka, 13(152), 4. [Ukrainian].
  20. Sichovyk. (1916, 5 lystopada). T[ovaryst]vo «Sich». Prosvitnyy Lystok, 31, 7. [Ukrainian].
  21. Sichovyk. (1916, 24 hrudnya). T[ovaryst]vo «Sich». Prosvitnyy Lystok, 38, 3. [Ukrainian].
  22. Sribnyak, I. (1997). Z istoriyi kulturno-prosvitnytskoyi diyalnosti polonenykh ukrayintsiv u tabori Wetzlar (Nimechchyna) v 1915 r. Etnonatsionalnyy rozvytok v Ukrayini ta stan ukrayinskoyi etnichnosti v diaspori: sutnist, realiyi konfliktnosti, problemy ta prohnozy na porozi XXI stolittya (22–25 travnya 1997 r.), Kyiv-Chernivtsi, 2, 441–443. [Ukrainian].
  23. Sribnyak, I. (1998). Tabir polonenykh ukrayintsiv u Wetzlari (Nimechchyna) u 1915-1917 rr. Visnyk Kyyivskoho derzhavnoho linhvistychnoho universytetu, 2, 38–57. [Ukrainian].
  24. Sribnyak, I. (1999). Poloneni ukrayintsi v Avstro–Uhorshchyni ta Nimechchyni (1914–1920 rr.), Kyiv. [Ukrainian].
  25. Sribnyak, I. (2021). Osoblyvosti provedennya natsionalno-prosvitnytskoyi roboty u tabori polonenykh ukrayintsiv Wetzlar, Nimechchyna (cherven 1916 – lyutyy 1917 rr.). Osvitolohichnyy dyskurs, 33, 2, 16–28. [Ukrainian].
  26. Sribnyak, I., & Paliyenko, M. (2020). Narodna shkola hramoty v tabori polonenykh ukrayintsiv Wetzlar, Nimechchyna (veresen 1915 – berezen 1917 rr.): korotkyy narys istoriyi stvorennya ta diyalnosti. Suchasni doslidzhennya z nimetskoyi istoriyi. 81–87. [Ukrainian].
  27. Sribnyak, I., & Paliyenko, M. (2021). Tovarystvo «Silskyy Hospodar» u tabori polonenykh ukrayintsiv Wetzlar (Nimechchyna), 1916–1917 rr.: do istoriyi stvorennya ta diyalnosti. Humanitarni studiyi: istoriya i pedahohika, 2, 43–55. [Ukrainian].
  28. Sribnyak, I., & Paliyenko, M. (2022). Z istoriyi kooperatyvnoho rukhu v tabori polonenykh ukrayintsiv Wetzlar, Nimechchyna: stvorennya ta diyalnist spilky «Chaynya» (hruden 1915 – 1916 rr.). Kyivski istorychni studiyi, 1 (14), 30–38. [Ukrainian].
  29. Sribnyak, I., & Shnayder, V. (2020). Formuvannya svitohlyadu polonenykh ukrayintsiv zasobamy drukovanoho slova: natsionalno-vykhovna misiya chasopysu «Prosvitniy Lystok» u tabori Wetzlar, Nimechchyna (1916 r.). Synopsys: tekst, kontekst, media, 26, 3, 90–97. [Ukrainian].
  30. Sribnyak, I. & Shnayder, V. (2020). Chasopys «Prosvitniy Lystok» yak dzherelo dlya rekonstruktsiyi istoriyi rozvytku ukrayinskoyi hromady u tabori Wetzlar, Nimechchyna (1916 r.). Kyyivski istorychni studiyi, 2 (11), 50–59. [Ukrainian].
  31. Taborove viche (1918, 2 bereznya). Hromadska Dumka, 15(154), 4. [Ukrainian].
  32. T[ovaryst]vo «Volya» (1916, 22 zhovtnya). Prosvitnyy Lystok, 29, 6–7. [Ukrainian].
  33. T[ovaryst]vo «Sich» (1917, 23 hrudnya). Hromadska Dumka, 90(137), 4. [Ukrainian].
  34. Т[ovaryst]vo «Syich» (1917, 5 sichnya). Hromadska Dumka, 1(48), 7. [Ukrainian].
  35. T[ovaryst]vo «Syich» (1917, 1 lyutoho). Hromadska Dumka, 6(53), 5. [Ukrainian].
  36. T[ovaryst]vo «Syich» (1917, 25 lyutoho). Hromadska Dumka, 11(58), 6. [Ukrainian].
  37. T[ovaryst]vo «Syich» (1917, 10 bereznya). Hromadska Dumka, Ч.14(61), 13. [Ukrainian].
  38. T[ovaryst]vo «Sich» (1917, 23 hrudnya). Hromadska Dumka, 90(137), 4. [Ukrainian].
  39. Т[ovaryst]vo «Sich» (1918, 13 sichnya). Hromadska Dumka, 3-4(142-143), 6. [Ukrainian].
  40. T[ovaryst]vo «Sich» (1918, 31 sichnya). Hromadska Dumka, 9(148), 4. [Ukrainian].
  41. Т[ovaryst]vo «Sich» (1918, 3 lyutoho). Hromadska Dumka, 10(149), 4. [Ukrainian].
  42. СDAVO Ukrayiny, f.4382, op.1, spr.14, ark.18-19. [Ukrainian].
  43. Golczewski, F. (2010). Deutsche und Ukrainer: 1914–1939. Paderborn, 108–127. [in German].
  44. Rehmer, C. (1994). Das Ukrainerlager Wetzlar-Büblingshausen (1915–1918). Ein besonderes Lager? Mitteilungen des Wetzlarer Geschichtsvereins, 37, 77-116. [in German].
  45. Rehmer, C. (1997). «Revolutionierungspolitik» und Ukrainer-Lager Die Ukraine im Blickfeld deutscher Interessen. Ende des 19. Jahrhunderts bis 1917/18, 245–280.
  46. Runzheimer, J. (1994). «…Damit alle an uns erinnert werden»! Das ukrainische Gefangenenlager in Wetzlar. Heimat an Lahn und Dill, 284, 2–3. [in German].
  47. Runzheimer, J. (2002). Film als historische Quelle. Das ukrainische Kriegsgefangenenlager in Wetzlar. Claudia Weidemann und Rudolf Worschech: Kamera. Oskar Barnack. Frühe Filme aus Wetzlar und Umgebung, 25–28. [in German].
  48. Jung, I., & Wiedl, W. (2016). Ein «besonderes» Lager für Ukrainer, Zwischen Propaganda und Alltagsnot. Wetzlar und der Erste Weltkrieg 1914–1918, 262–282. [in German].