ЕВОЛЮЦІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У 50-ті – поч. 60-х РР. ХХ СТ.

Валерій Павленко,

канд. іст. наук, проф.,

Київський національний університетімені Тараса Шевченка,

Київ, Україна

ORCID: 0009-0004-2546-5095

DOI: https://doi.org/10.17721/2524-048X.2025.31.9

 

Анотація. Метою статті є дослідження підходів, які застосовував уряд Великої Британії у проведенні європейської політики в період 50-х – поч. 60-х рр. ХХ ст., визначення позицій з цього питання у консервативній та лейбористський партіях. Крім того, проаналізувати політику британського уряду щодо вступу країни в ЄЕС. Методологія дослідження побудована на принципі історизму. Автор використовує аналітичний, хронологічний та історико-порівняльний методи. Наукова новизна полягає в тому, що дане дослідження, певною мірою, заповнює прогалину в академічній літературі та є спробою проаналізувати еволюцію підходів до європейської політики Лондона у 50-ті – поч. 60-х рр. ХХ століття, систематизувати основні підходи британського уряду в питаннях європейської інтеграції, спираючись на архівні документи, пресу, мало вивчені історіографічні дослідження.

Висновки. Велика Британія у 50-х – поч. 60-х рр. ХХ ст. перебувала у процесі пошуку своєї нової ролі в Європі, переживала зміну статусу від країни-імперії, до країни, яка поступово перетворюється у пересічну європейську державу, головною метою якої було створити сприятливі міжнародні умови для забезпечення безпеки та внутрішнього процвітання. В цей час Британія відчутно змінює свою європейську політику і це говорило про те, що Лондон, певною мірою, відходить від політичних традицій і робить більш реалістичні кроки. Саме в ці роки британці роблять першу спробу вступу у «Спільний ринок». Безперечно, що курс на вступ в ЄЕС був новою формою зовнішньої політики країни, яка б мала забезпечити просування британським інтересам. Але така політика консервативного кабінету була направлена на зміну тактики, а не стратегії. Це стало однією з причин того, що Форін офіс і особисто Макміллан допустили серію помилок, які не дозволили Лондону з першої спроби вступити у «Спільний ринок». Вирішальним фактором невдачі вступу Британії в ЄЕС було те, що країна висунула низку особливих умов членства Великої Британії в ЄЕС і це спричинило важкий та затяжний характер переговорів. Крім того, обережний і компромісний підхід консервативного кабінету в середині країни дозволив антибританським силам в ЄЕС не пустити британців у «Спільний ринок» у 1963 р. Дослідження показує, що на формування європейської політики Об’єднаного Королівства впливали, як внутрішні фактори, а це внутріпартійна і міжпартійна боротьба, так і зовнішній фактор, спричинений тим, що Франція та ФРН не виявили політичної волі щодо вступу Британії у «Спільний ринок».

Ключові слова: Велика Британія, інтеграція, європейська політика, «Спільний ринок», міжнародні відносини, європейська безпека.

 

Надійшла до редколегії 15.02.2025


Завантажити


References:

  1. George, S. (1991). Britain and European integration since 1945. Oxford Academic.
  2. Macmillan, H. (1969). Tides of fortune: 1945 – 1955.
  3. Ellison, J. (1996). Perfidious Albion? Britain, Plan G and European integration, 1955–1956. Contemporary British History, 10 (4), 1–34.
  4. Louis, R., & Bull, H. (Eds.). (1986). The special relationship. Anglo-American relations since 1945. Clarendon Press.
  5. Horne, A. (1986). The Macmillan Years and afterwards. In The special relationship. Anglo-American relations since 1945 (pp. 87–102). Clarendon Press.
  6. Kaiser, W. (1993). To join, or not to join: the «Appeasement» policy of Britain’s first EEC application. In From reconstruction to Integration: Britain and Europe since 1945 (pp. 144–156) Leicester University Press.
  7. George, S. (1998). An Awkward Partner: Britain in the European Community. Oxford University Press.
  8. The Washington Post. (1960, March 30).
  9. Macmillan, H. (1972). Pointing the Way, 1959 – 1961. New York:  Harper and Row.
  10. Lieber, R. (1970). British Politics and European Unity: Parties, Elites, and Pressure Groups. University of California Press.
  11. Beloff, N. (1973). Transit of Britain. Harper Collins Distribution Services.
  12. House of Commons (1961). Parliamentary debates, (Vol. 640).
  13. Butler, L. (1993). Winds of Change: Britain, Europe and the Commonwealth, 1959 – 1961. In From reconstruction to integration. (pp. 157–165) Pinter.
  14. House of Lords (1961). Parliamentary debates, Vol. 645, cols. 1421–1423.
  15. The Times (1962, October 8).
  16. The Times (1962, October 11).
  17. The Times (1962, October 12).
  18. TheWashington Post (1960, March 16).
  19. Ludlow, N.P. (1997). Dealing with Britain. The Six and the First UK Application to the EEC. Cambridge University Press.
  20. Brown, G. (1972). In My Way. Penguin Books.
  21. Porter, B. (1987). Britain, Europe and the World 1850 – 1982. Delusions of Grandeur.
  22. Milward, A. (2002). The rise and fall of a National Strategy 1945 –1963. Frank Cass Publishers.
  23. Young, J. (1997). Britain and the World in the Twentieth Century. Bloomsbury Academic.