Фергад Туранли
Кандидат історичних наук, доцент, Національний університет «Києво-Могилянська академія»
УДК [930.2+327.82]:947.7 “16”
DOI http://doi.org/10.17721/2524-048X.2017.07.125-149
Анотація
Досліджується Чорноморський вектор дипломатичної діяльності українських гетьманів у XVII ст. за даними з османсько-турецьких та українських писемних джерел. Розглядаються обставини перебування гетьмана Богдана Хмельницького в Бахчисараї під час правління султана Мехмеда IV, а також укладання союзу між Українською козацькою державою та Кримським ханством. Зокрема, наголошується на значенні дипломатичної діяльності гетьмана Петра Дорошенка у відносинах з урядом Османської держави.
Наш аналіз турецьких писемних джерел свідчить і про той факт, що з початком правління гетьмана П. Дорошенка відбувалася активізація дипломатичних відносин між Чигирином, Бахчисараєм та Стамбулом. У результаті численних посольств від гетьмана до турецького султана в 1669 році Мехмед IV видав наказ про надання П. Дорошенку гетьманських повноважень стосовно Запорозького козацтва. Турецька сторона визнавала гетьманську владу на тривалий термін. Звільнення України від її окупації Річчю Посполитою стало результатом практичного виконання умов домовленості, укладеної з гетьманом Петром Дорошенком, зазначених у вищезгаданому фермані Мехмеда IV. Досліджені нами документи показали, що у війні Османської імперії проти Речі Посполитої з польського боку брали участь також московські, австрійські, німецькі вояки та українські козаки (останні були підпорядковані гетьману Михайлові Ханенку). Незважаючи на таку розстановку військових сил, турецька армія разом з козаками під командуванням гетьмана П. Дорошенка та кримськими воїнами одержала перемогу.
Ключові слова
Україна, гетьман, Туреччина, султан, дипломатія, Чорне море.
Завантажити статтю
Список використаних джерел та літератури
1. Акчокракли О. Татарська поема Джана Мугаммеда про похід Іслама Гірая ІІІ спільно з Богданом Хмельницьким на Польщу 1648–1649 рр. /О. Акчокракли // Східний Світ. – К., 1993. – №1. – C. 134‒139.
2. Гуржій О. Історія України: нове бачення / Гуржій О., Ісаєвич Я., Котляр М. За ред. В. Смолія. – Київ, 1995. – Т. 1. – С. 153–154.
3. Дашкевич Я. Р. Козацтво на Великому кордоні / Ярослав Романович Дашкевич // Український історичний журнал. – К., 1990. – № 12. ― С. 21–22.
4. Дашкевич Я. Р. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / Ярослав Романович Дашкевич. 2-ге вид., виправл. й доповн. – Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007. – 808 с.
5. Документи Богдана Хмельницького / Упорядники: Крип’якевич І., Бутич І. – К. : АН УРСР, 1961. – 739 с.
6. Документы об освободительной войне украинского народа (1648 – 1654 г.г.) / Составители: А.З. Барабай, И. Л. Бутич, А. Н. Катренко, Е. С. Компан. – Киев: Наукова думка, 1965. – 825 с.
7. Мицик Юрій. «Пам’ять (1671 р.)» – Український полемічний твір // Український Археографічний Щорічник. – К., 2001. – Т. 8/9. – С. 306– 312.
8. Ортайли I. Основні напрямки в османо-турецькій історіографії / Iльбер Ортайли // Mappa Mundi (Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя). – Львів– Київ‒Нью-Йорк, 1996. ― С. 199–206.
9. Пріцак Л. Д. Основні міжнародні договори Богдана Хмельницького (1648‒1657 рр.) / Лариса Дмитрівна Пріцак. – Харків «Акта», 2003. – 493 с.
10. РГАДА, ф. 89 «Посольский приказ и посольская канцелярия – “Сношения России с Турцией”» / коллекция дел и документов, оп. 2, грамоты 1615–1718 гг., л. 26 «Лист султана [Мехмеда ІV] к гетману Хмельницкому».
11. РГАДА, ф. 89 «Посольский приказ и посольская канцелярия – “Сношения России с Турцией”» / коллекция дел и документов, оп. 2, грамоты 1615–1718 гг., л. 30 «Лист турецкого визиря Мустафа-паши к гетману Хмельницкому».
12. Софонович Ф. Хроніка із стародавніх літописців / Федосій Софонович. Упорядники: Мицик Ю., Кравченко В. – К., 1992. – 336 с. (Археографічна комісія АН України; Інститут української археографії АН України; Інститут історії України АН України).
13. Туранли Ф. Тюркські джерела до історії України / Ферхад Туранли. – К. : Видавництво Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України. – К.: 2010. – 368 с.
14. Унівєрсали українських гетьманів від Івана Виговського до Івана Самойловича (1657–1668) / Упорядкування: Іван Бутич, Вячеслав Ринсевич, Ігор Тесленко. – Пам’ятки історії України. – НТШ. – Київ-Львів, 2004. – 1087 с.
15. Халимоненко Г. І. Інститут козацтва: тюркського й українського / Григорій Іванович Халимоненко // Східний світ. – №1. – Київ, 1993. – С. 108‒109.
16. Юрій М. Ф. Україна найдавнішого часу − XVIII століття: цивілізаційний контекст пізнання / М. Ф. Юрій, Л. М. Алексієвець, Я. С. Калакура, О. А. Удод. – Тернопіль: Астон, 2012. – Кн. І. – 700 с.
17. Babinger, Franz, Osmanlı Tarih Yazarları ve Eserleri, Çeviren Prof. Dr. Coşkun Üçok, Ankara, 1982, Kültür ve Turizm Bakanlığı yayınları: 435, Türk Tarih Kurumu Basımevi, 502 s.
18. BOA (Başbakanlık Osmanlı Arşivі), İbnül-Emin Hariciye Vesikaları, Nu : 52 [Petro] Doroştnko’ya verilen Hetmalık Beratı.
19. Dânişmend, İsmâil Hâmî, İzahlı Osmanlı Tarihi Kronolojisi, Cilt III, İstanbul, Türkiye Yayınevi, 1961.
20. Fahri Çetin Derin, Abdurrahman Abdi Paşa Vekâyinamesi, Doktora Tezi, İstanbul Üniversitesi, 1993, 431 s.
21. Hadzy Mehmed Sena’i z Krymu, Historia Chana Islam Gereja III, Tekst turecki wydal, przelozyl i opracowal Zygmunt Abrahamowicz, Uzupelniający komentarz historychny Olgierd Górka i Zbigniew Wójcik; pod redacią naukową Zbigniewa Wójcika, Warszawa, 1971, Państwowe Wydawnictwo Naukowe, Wydanie pierwsze, Nakład 1500+200 egz., Arkuszy wydawniczych 23,50, Arkuszy drukarskich 17, 25, 204 s., ٧٢†(72 с. додатки).
22. İslam Аnsiklopedisi. İslam Giray III, Cilt V, İstanbul, 1964, s. 1105 – 1107.
23. Sâmi, Şemseddin, Kamûs-ı Türkî, İstanbul, Enderun Kitabevi, 1989, s. 1068 (۱۰٦٨), 1074 (۱۰۷٤) s.,10 s.).
24. Uluslararası Türkiye-Ukrayna İlişkileri Sempozyumu: Kazak Dönemi (1500–1800) / Взаємини між Україною та Туреччиною: козацька доба (1500–1800 рр. / International Symposium On The Reliations Between Turkey And Ukraine: The Qazaq Period (1500-1800). Bildiriler. Edütörler: Volodımir Melnik, Mehmet Alpagru, Yücel Öztürk, Ferhat Turanlı, Muhammed Bilal Çelik, İstanbul, Çamlıca, 2015, 820 s., 2 resim.
25. Uzunçarşılı, İsmail Hakkı, Osmanlı Tarihi, XVI. Yüzyıl Ortalarında, XVII. Yüzyıl Sonuna Kadar, III. Сilt, 2. Kısım, 5 Baskı, Ankara, Türk Tarih Kurumu Basımevi, 1995, s. 110–112.
26. Vecihi Tarihi, Arşiv, Nu : 1307, Süleymaniye Kütübhanesi, İstanbul, s.1б–87б.
27. Öztürk, Yücel, Osmanlı Devleti’nin Rusya’ya Yönelik Dış Politikası ve Türkiye-Moskova İlişkileri (16. ve 17. Yüzyıllar), Türk Dış Politikası: Osmanlı Dönemi, Editör: Mustafa Bıyıklı, İstanbul, 2008, Bayrak Matbaası, Topkapı, II Cilt, s. 266–267.