Wilderness в екологічній політиці Європейського Союзу

Тетяна Перга

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», м. Київ

УДК 94:502.6+327(061.1ЄС)

DOI http://doi.org/10.17721/2524-048X.2019.13.51-66

Анотація

У статті досліджено причини, напрями та етапи формування охорони дикої природи в Європейському Союзі. З’ясовано сутність терміну «дика природа», який використовується в офіційних документах ЄС. Проаналізовано політику держав-членів ЄС щодо формування і впровадження законодавства щодо створення і охорони територій дикої природи. Виявлено, що на відміну від США, де наприкінці XIX ст. охорона дикої природи стимулювала розвиток екологічної політики, в державах-членах ЄС діяльність у цій царині почала розвиватись лише в останній третині ХХ ст., зокрема як один із напрямів збереження біорізноманіття у рамках регіональної діяльності із захисту довкілля. Розкрито особливість європейської моделі охорони дикої природи, яка полягає у формуванні стратегічних напрямів, що розвиваються державами-членами ЄС відповідно до національної специфіки. Це обумовлює варіативність підходів до діяльності в цій царині. Виділено головні недоліки вітчизняного законодавства з охорони дикої природи. Зроблено висновок, що євроінтеграційний поступ України вимагає від неї не лише адаптації вітчизняного екологічного законодавства до правових норм ЄС, але і розвитку такого напряму екологічної політики, як охорони дикої природи.

Ключові слова

ЄС, дика природа, біорізноманіття, екологічна політика, Україна

Завантажити статтю

Список використаних джерел та літератури

1. Борейко В.Е. Охрана дикой природы в Украине и мире / Киевский эколого-культурный центр. – К.: Логос, 2018. – 80 с.

2. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно охорони пралісів згідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/ (дата звернення: 14.01.2019) – Назва з екрану.

3. A Working Definition of European Wilderness and Wild Areas [Electronic resource] – Mode of Access: https://www.europarc.org/ (last Access: January 4, 2019) – Title from the Screen.

4. Current use of the Wild Europe definition of wilderness [Electronic resource] – Mode of Access: https://www.wildeurope.org/ (last Access: January 3, 2019) – Title from the Screen.

5. European Parliament resolution of 3 February 2009 on Wilderness in Europe [Electronic resource] – Mode of Access: http://www.europarl.europa.eu/ (last Access: January 3, 2019) – Title from the Screen

6. Farjon Н. Citizens’ images and values of nature in Europe. A survey in nine EU Member States / H. Farjon. – 2014, Hague: PBL Netherlands Environmental Assessment Agency. 2014. – 52 p.

7. Guidelines on Wilderness in Natura 2000 / Brussels: European Union. – 2013. – 98 p.

8. Martin V.G. Wilderness Momentum in Europe // International Journal of Wilderness. 2008. vol.14(2). – P.34-43.

9. The EU Biodiversity Strategy to 2020 [Electronic resource] – Mode of Access: http://ec.europa.eu/(last Access: January 4, 2019) – Title from the Screen.

10. Towards a Wilder Europe. Developing an action agenda for wilderness and large habitat areas [Electronic resource] – Mode of Access: https://www.europarc.org/ (last Access: January 13, 2019) –Title from the Screen.

11. Wilderness in Europe. Explanatory Report. [Electronic resource] – Mode of Access: http://www.europarl.europa.eu/ (last Access: January 24, 2019) – Title from the Screen.

12. Wilderness register and indicator for Europe [Electronic resource] – Mode of Access: http://ec.europa.eu/ (last Access: January 4, 2019) – Title from the Screen.